Денис Попов журналист
Група «Інформаційний спротив» продовжує збирати інформацію про втрати російських окупаційних військ.
У нашій базі станом на 18 грудня зафіксовано 38753 імені, за якими є вичерпні дані. Ще близько 700 осіб, де є якісь різночитання.
Підкреслю: це тільки ті, кого офіційно визнали знищеними або публічно поховали в самій Росії.
Тобто це дуже неповні цифри, які не дають змоги робити кількісні висновки (тільки припущення, екстраполяції, тому що реальні втрати РФ у рази вищі), але цілком репрезентативні для якісних оцінок і виявлення тенденцій.
Що цікавого.
Наприкінці 2023 року лідери за абсолютними числами такі:
Наприкінці 2022 року цифри були такі:
Перший рік – це більшою мірою відображення втрат професійної армії і найманців. Багато вбитих із регіонів, де армія сприймається як соціальний ліфт (напр., Дагестан) і де зосереджені місця дислокації військових частин (Бурятія, Забайкалля). До кінця минулого року вереснева мобілізація вже почала коригувати ці цифри, але не критично.
Другий рік війни – це втрати вагнерівців (через що аномальне число похованих у Краснодарському краї) і добровільно-примусова мобілізація. Починає вибудовуватися кількісна пропорція «що більше населення регіону – то більше вбитих» (за винятком Москви і Санкт-Петербурга).
Загальна кількість втрат РФ до кінця грудня 2023 року порівняно з аналогічною датою 2022 року зросла в 3,87 раза. Поки можна порівняти тільки календарний рік, рік до року буде через два місяці. Але вже видно, що за 10 місяців першого року війни Кремль офіційно загнав у могилу понад 10 тис. солдатів, то за другий – уже майже 30 тис. Наголошую – це ті, кого можна публічно зафіксувати в самій Росії.
Також видно, що є регіони з особливим підходом.
Наприклад, Дагестан, який практично весь минулий рік був на 1-му місці за кількістю втрат, до кінця 2023 року опустився на 15 місце (10-й регіон за чисельністю населення в РФ). Федеральна і регіональна влада відчувають межі допустимого і бояться викликати невдоволення. Як може виплеснутися негатив – усі бачили на прикладі захоплення аеропорту.
Башкортостан і Татарстан мають практично однакове за чисельністю населення, але втрати в Башкирії на 30% вищі, ніж у Татарстані. Це результат невгамовного завзяття місцевого фюрера – Радія Хабірова, який намагається вислужитися перед Москвою, сприяючи мобілізації, створюючи регіональні підрозділи тощо.
В Інгушетії (звідки заступник міністра оборони РФ Юнус-Бек Євкуров) загальна кількість втрат зросла за рік лише на 30%. У Тиві (звідки Шойгу) – у 3,65 раза.
У Свердловській області – зростання в 4,37 раза. У Краснодарському краї – у 4,6 раза. Це зеки вагнера.
У Якутії зростання втрат – 7,7 раза. Це мобілізація. Пам'ятаєте ролики з радісними проводами якутів в армію? Ось ці радісні якути тепер сидять у цій цифрі.
Загалом за структурою втрат видно, влада яких регіонів проявляють активність на війні, а які не демонструють особливого ентузіазму. Усе це – матеріал для майбутнього трибуналу.
Картина така:
Найнижчі відносні втрати в Москві (менше ніж 1 на 10 тис.), Санкт-Петербурзі (2,8 на 10 тис.) і Московській області (3,6 на 10 тис.). Один москвич приблизно в 50 разів цінніший, ніж житель Тиви.
Загалом треба визнати, що, за винятком кількох регіонів, кількість втрат що в абсолютних, що відносних числах поки що не є критичною, навіть з урахуванням екстраполяції.
Щоб зрозуміти, де є чутливі моменти, потрібно брати додаткові ознаки якості втрат.
Наприклад, у Костромській області зростання втрат у 2,2 раза, що значно нижче середнього. Регіон так і не оклигав від повної анігіляції десантного полку в перші місяці війни.
У Псковській області – зростання в 2,6 раза. Це відображення втрат десантників. І показник, наскільки знизилася загроза для НАТО.
Втрати з Приморського краю зросли в 4,4 раза. Втрати Сахаліну – у 4,14. У масі своїй – це морська піхота, яку російське командування закопало в українських степах.
Недарма зараз у мережі бродить матеріал про втрати 155 бригади морської піхоти з Приморського краю – у них там усе дуже сумно. Наслідок – різке зниження ризиків для Японії та Південної Кореї.
В абсолютних числах втрати Сахаліну і Примор'я можна порівняти, а ось у відносних у Сахаліну в 3,6 раза більше втрат.
Цікаво порівняти цифри втрат із регіонів з однаковим за чисельністю населенням. Наприклад, кількість втрат у Карелії в 4,2 раза вища, ніж в Інгушетії. Наочно видно, хто для РФ цінніший.
Якутія, Забайкалля і Бурятія мають порівнянне населення – трохи менше мільйона в кожному регіоні. При цьому втрати з Бурятії в 3 рази вищі, ніж у Якутії, і на 27% вищі, ніж у Забайкаллі. Це насамперед маркер місць постійної дислокації військ.
Якщо дивитися на картину в цілому, то є підказки щодо того, де у Кремля ще багато резервів, а де вже з'явилися нюанси. Що дає змогу робити оцінки запасу міцності і розставляти пріоритети щодо роботи з регіонами РФ.
Читайте також:Портал свежих новостей INKORR .
Все права защищены.
Условия использования материалов издание INKORR.
Партнеры сайта:
Поиск работы за рубежом»