Церковне свято 26 травня: сьогодні моляться святому із Овруча

26 травня православна церква відзначає день перенесення мощей преподобномученика Макарія Канівського, архімандрита Овруцького, ігумена Пінського, Переяславського чудотворця.

Народився Макарій у 1605 році у місті Овруч у знатній родині Токаревських - відомих ревнителів благочестя. Від самої юності розпочав чернечий шлях, а його архімандритське висвячення звершив видатний церковний діяч єпископ Лазар Баранович. Макарій мудро керував Пінським та Куп'ятицьким чоловічими монастирями, а згодом очолив Овруцьку Успенську обитель, в якій колись прийняв постриг.

Подвижник усі свої сили поклав на зміцнення монастиря та захист від поляків, і лише розорення татарами змусило Макарія полишити стіни обителі. Натомість Київський митрополит Йосип Тукальський, за проханням гетьмана Петра Дорошенка, доручив Макарію іншу твердиню - знаменитий Канівський монастир. Там у 1678 році він і зустрів свою мученицьку смерть від турків, які невдоволені переходом Правобережжя під руку Московського царя, здійснили кривавий рейд в Україну.

Тіло архімандрита Макарія знайшли на згарищі Канівського храму та поховали під жертовником. Коли ж за 10 років храм вирішили перебудувати, знайшли нетлінні мощі священномученика. Побоюючись каральних рейдів поляків, православні вирішили перенести мощі за Дніпро, в Переяславль, до кафедрального Свято-Михайлівського монастиря.

Численні зцілення біля мощей священномученика Макарія лише підтвердили його святість. Самі мощі переносили ще декілька разів, і з 1965 року вони перебувають у Черкаському кафедральному соборі. У молитві до Макарія просять заступництва, миру та злагоди.

Також сьогодні православна церква молитовно вшановує пам'ять святого Сповідника Георгія Константинопольського, мученика Олександра Римського, святого Павсікакія, єпископа Синадського, преподобного Євфимія Іверського.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Георгій Константинопольський постраждав за шанування святих ікон у Константинополі в першій половині IX століття. Імператор Феофіл примушував святого Георгія відректися від поклоніння святим іконам, але мужній сповідник відмовився виконати наказ, оголосивши безбожному імператорові, що, поклоняючись святим іконам, він вклоняється їх Вічному Першообразу.

За непослух імператор наказав відібрати і розграбувати майно святого Георгія, а самого його з мотузкою на шиї тягнути по вулицях Константинополя і вкинути до в'язниці. Після Георгій був відправлений на заслання, з дружиною Іриною та дітьми. Зазнавши на засланні багато скорбот, святий сповідник Георгій помер.

Священномученик Олександр Римський народився у 284 році. Був воїном у Римі в полку трибуна Тіберіана. Коли за наказом римського імператора Максиміана всі полки мали йти до храму на обряд принесення жертви Зевсу, 18-річний Олександр відмовився та оголосив, що він християнин. Під конвоєм юнака доставили до імператорського палацу, де його спокушали всілякими почестями, але він був твердий у своїй вірі. Тому Олександра піддали тортурам.

А потім, закувавши в окови, повели до Фракії. В дорозі мученика неодноразово піддавали жорстоким катуванням. У місті Дрізіпера у 305 році Тіверіан виголосив смертний вирок Олександру там же мученика і стратили, відтявши голову мечем.

Священномученику Олександру Римському моляться, щоб позбавитися ліні.

Святий Павсикакій, єпископ Синадський, за життя прославився благочесністю, суворим дотриманням аскези. Харчуючись тільки невеликою кількістю хліба та водою, Павсикакій досягнув через молитву дару зцілення тілесних та душевних недугів. Відомий як ревний захисник віри, вигагяв зі своєї пастви людей, які свідомо вели розбещений та аморальний спосіб життя. Помер святий своєю смертю у 606 році.

Преподобниі Євфимій Іверський уроджений грузин. Прославився тим, що був настоятелем Іверського монастиря на Афоні, а також працював над перекладами Священого Писання з грецької на грузинську мову. З часом заради роботи над перекладами відмовився від настоятельства. Помер 1028-го року у 65-річному віці в Константинополі, куди прибув у справах монастиря. Після смерті отримав дар чудотворіння.

Також 26 травня вшановують пам'ять мучениці Глікерії діви та з нею Лаодикія, сторожа в'язничного. Свята Гликерія жила у II ст. і була надзвичайно побожною християнською дівчиною. За вірність христовій вірі її ув'ґзнили за наказом імператора Марка Аврелія.

В'язничний сторож Лаодикій, побачивши, як мужньо бранка переносить страждання, увірував у Христа та добровільно дав відтяти собі голову. Слідом за ним стратили і Глікерію. Своєю мученицькою смертю вона прославила Бога в місті Гараклеї. Там згодом збудували на честь св. Гликерії величну церкву, в якій досі вшановують її святу голову.