Дмитра Ґудзика поховали за 6,5 року після загибелі

27 серпня у Львові поховали бійця 80-ї десантно-штурмової бригади 24-річного Дмитра Ґудзика. Загинув 20 січня 2015-го в Донецькому аеропорту, був невпізнаним шість років і сім місяців.

Дмитро Ґудзик родом із села Ванів Червоноградського району на Львівщині. 2014-го його мобілізували в 90-й окремий батальйон 80-ї бригади. Служив водієм-механіком бронетранспортера. Під час оборони аеропорту возив бійців, тягав артилерійську установку. Доставляв у термінал воду, їжу та боєприпаси, вивозив поранених і загиблих.

20 січня Дмитро Ґудзик вкотре вирушив у термінал. Завозив у район старого терміналу зенітну установку ЗУ-232 із чотирма солдатами розрахунку. На злітній смузі в бронетранспортер влучив ворожий снаряд. Почалася пожежа, детонував боєкомплект.

 Дмитро спокійно доповів по рації, що горить. Десантуватися немає змоги, бо сильний обстріл, розповідає тодішній старшина батальйону Віталій Гнатенко. До безпечного місця не дотягнули метрів 200.

Бронетранспортер вибухнув. П'ятеро українських воїнів згоріли.

Останки загиблих Дмитра Ґудзика, Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака забрали з аеропорту за місяць. Поховали як невпізнаних солдатів на Краснопільському цвинтарі у Дніпрі.

 Тіла були обгорілі, говорить тодішній командир роти Валерій Курко. Впізнати їх було неможливо, але я знав, що це мої солдати. Визначив по номерах автоматів, які стирчали з грудей.

У квітні 2017 року останки ексгумували. Дружина Дмитра відмовилася впізнавати чоловіка. Була переконана, що він у полоні.

Дмитро Ґудзик став 112-м бійцем 80-ї бригади, який загинув на Донбасі. 14 воїнів підрозділу досі вважають безвісти зниклими.

Хочеш першим дізнаватись новини? Підписуйся на наш Telegram. Будь з нами!

9