НАЗК назвало топ-10 корупційних ризиків у МСЕК щодо встановлення інвалідності

Національне агентство з питань запобігання корупції провело перевірку рекомендацій щодо мінімізації корупційних ризиків у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Виявилося, що більшість заходів, запропонованих НАЗК органам державної влади, ще не впроваджені. Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Корупційні ризики МСЕК щодо встановлення інвалідності:

• посередництво посадової особи державного органу у корупційних домовленостях з головою та/або членами МСЕК;
• регіональна співпраця голови та/або членів різних МСЕК з метою одержання неправомірної вигоди;
• обман громадян без посадового статусу з метою корупційної домовленості з головою та/або членами МСЕК;
• прискорене підготовлення направлення та необхідних документів на МСЕК за умови отримання неправомірної вигоди;
• підготовка пакету підроблених документів без сприяння в прийнятті рішення МСЕК;
• інвалідність "під ключ";
• використання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК;
• оформлення МСЕК документів воєннообов'язаним для незаконного перетину державного кордону;
• змова лікарів МСЕК для вимагання неправомірної вигоди від громадян.

Актуалізоване дослідження базується на комплексному аналізі: нормативно-правових актів, законопроектів, міжнародного досвіду та судових рішень. В результаті анонімних інтерв'ю було отримано важливу інформацію від фахівців, пацієнтів та медичних закладів. Всі ці кроки показали, що процедури у МСЕК є складними, непрозорими та сприяють корупції, - зазначає пресслужба НАЗК.

Національне агентство пропонує такий механізм проведення оцінювання:

• граничний строк оцінювання, критерії визначення етапів та підстави для повторного/позачергового оцінювання;
• чіткі вимоги до складу експертних команд, автоматичне формування команд з використанням єдиної системи;
• процедура прийняття рішень з оцінювання;
• обмеження для членів експертних команд з метою запобігання конфлікту інтересів;
• інформаційно-комунікаційна система у сфері охорони здоров'я та порядок доступу до інформації;
• функції експертних команд.

Нагадаємо, що скандал з МСЕКами розпочався 4 жовтня, коли керівниця Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяна Крупа та її син були викриті у незаконному збагаченні. Вони мали майже 6 млн доларів готівкою. 7 жовтня Тетяну Крупу було затримано із можливістю внесення застави в розмірі понад 500 млн грн.

Уряд затвердив план протидії корупції у МСЕК і подав законопроект про їх ліквідацію. 20 листопада Верховна Рада підтримала цей законопроект у першому читанні. Також президент Зеленський підписав закон про удосконалення МСЕК. МОЗ перевірить посадовців на фіктивну інвалідність.