Суд зобов’язав УПЦ МП повернути державі старовинну церкву на Хмельниччині

Хмельницький апеляційний суд відхилив скаргу священника Української православної церкви московського патріархату, підтвердивши, що він має повернути державі церкву-фортецю в селі Сутківці. Про це йдеться на сайті суду.

У серпні 2023 року Хмельницька районна військова адміністрація звернулася до суду з вимогою «усунути перешкоди» в користуванні Свято-Покровською церквою в селі Сутківці.

Сакральна споруда, збудована у XV-XVI століттях, поєднує в собі фортецю і храм та є взірцем оборонного будівництва Поділля.

Представник Хмельницької райдержадміністрації розповів, що протоієрей місцевої єпархії УПЦ МП користується церквою без будь-яких правовстановлюваних документів чи договорів і «не реагує на вимоги звільнити храм добровільно».

Також у райдержадміністрації наголосили, що храм потерпає від проведення незаконних ремонтних робіт, хоча входить до списку пам’ятників архітектури національного значення, які перебувають під охороною держави.

Так, у храмі самовільно замінюють конструкції та елементи, зокрема встановили металопластикові вікна. Ба більше, будівельні роботи здійснюють без погодження з органом охорони культурної спадщини та без проєктної документації, що призводить до втрати автентичності пам’ятки, заявили у РВА.

Ярмолинецький районний суд задовольнив позовні вимоги РВА, проте священник подав апеляційну скаргу. Він вказав, що 20 квітня 1989 року тоді ще виконком Ярмолинецької ради народних депутатів передав православним храми у селах Сутківці та Шарівка. У 1991 році віряни утворили релігійну громаду Свято-Покровської парафії Хмельницької єпархії УПЦ. За словами настоятеля парафії, відтоді віряни «посильно» піклуються про Свято-Покровську церкву: охороняють, запобігають руйнуванню, ремонтують і використовують за призначенням – для богослужінь.

А втім, колегія суддів відхилила такі доводи, зазначивши, що в рішенні виконкому ради народних депутатів, на яке він посилається, не вказано, що вірянам передали саме церкву-фортецю в селі Сутківці. До того ж суд зауважив, що сакральні споруди передавалися без зазначення конкретних фізичних, юридичних осіб чи релігійних організацій.

Також апеляційний суд підкреслив, що рішення ухвалене до проголошення Незалежності України, і саме держава є власником усього спірного нерухомого майна.

Ще одне зауваження колегії суду полягало в тому, що в Сутківцях наразі є дві релігійні громади, які можуть звернутися щодо надання дозволу на користування церквою. Вочевидь, ідеться про парафії УПЦ МП та Православної церкви України.

Нагадаємо, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував до другого читання законопроєкт щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором. Йдеться про проєкт закону №8371.

До слова, депутати пропонують перед другим читанням посилити законопроєкт про заборону діяльності Московської церкви: запровадити швидку процедуру заборони або ж спрощення переходу від УПЦ до ПЦУ.