Що не так з міжнародними безпековими домовленостями

Угоди між Україною та Великою Британією стали предметом обговорення.

Деякі люди аналізують різницю між "запевненнями" та "гарантіями", інші вигадують, що "Україна буде воювати за Великобританію". Але де вони це знайшли?

Насправді, жодні міжнародні договори не є 100% обов'язковими. Будь-який договір може бути порушений в залежності від обставин. Зверніть увагу на "5 статтю НАТО". Там не згадується, що напад на одну державу - це вступ до війни для інших членів НАТО. Вони вважають напад на одного - нападом на всіх. І потім проводять консультації про те, як реагувати на цей напад. Вони можуть вирішити, що санкції уже достатньо. Цього ніхто не знає, тому що ще не було подібних ситуацій. Поки що "5 стаття" працювала як зашкалюючий фактор для потенційних агресорів.

А що було раніше? Раніше була "Холодна війна" і "Кінець історії", який не протримався навіть 30 років.

Під час "Холодної війни" блок НАТО був проти "Варшавського договору". Це було протистоянням двох суспільних та економічних моделей, двох ідеологій. Межа була різкою, і всі члени західного союзу розуміли загрозу від комуністів. Вони знали, що напад на одного - нападом на всіх, і були готові реагувати. І опоненти теж розуміли це. Тому такого нападу не сталося.

Зараз такого розуміння немає. Дехто бачить в московитах ворогів, дехто - ні, дехто просто вирішує свої задачі.

Особливо, демократія набуває охлократичних рис, і популістичні політики перемагають на виборах, обіцяючи витрати на соціальні потреби, а не на геополітичні цілі.

США показують, що міжнародні зобов'язання можуть бути порушені. Ніхто не заборонить президенту відмовитися від зобов'язань по НАТО. Він буде посилатися на конституцію та волю своїх виборців. Простіше не зобов'язуватися. Якщо немає зобов'язань - немає проблем. Але якщо є - ніхто не завадить їх порушити. Лише розуміння власного інтересу може це запобігти.

Великобританія уклала угоди з Україною через стратегічні інтереси. Слова можуть змінюватися, але стратегічне розуміння завжди є основою стабільного союзу. Це очевидно для Великобританії, як це було підтверджено у практиці, навіть за період уряду трьох років. Це є найважливіший аргумент.

• Цей рік буде визначальним для демократії. І ось чому
• Чого очікувати від трикутника РФ – Китай – КНДР
• Замороження російських активів. Чи дійсно є загроза світовій економіці?