Стуса вбили карцерними нарами

36 років тому в ніч на 4 вересня у карцері радянської колонії для політичних в'язнів "Перм-36", помер український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник Василь Стус. Йому було 47 років.

Офіційна причина смерті зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко припускав, що той загинув від удару карцерними нарами. Це могли підлаштувати навмисно наглядачі. Зранку наступного дня про смерть Стуса повідомили його дружину Валентину.

Василь Стус народився у селянській родині на Вінниччині, потім родина переїхала до Донецька, щоб уникнути примусової колективізації. У 1954 році вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту, почав писати та перекладати з німецької вірші. Потім працював вчителем української мови. У 1959 році у "Літературній Україні" опублікував перші вірші. У вересні 1965 разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьом взяв участь в першому громадсько-політичному протесті в Радянському Союзі у післявоєнний час. Її учасники закликали партійних керівників і киян засудити арешти української інтелігенції. За це Стуса відрахували з аспірантури.

Відтоді за поетом почали слідкувати агенти КДБ. Через його літературу та постійну критику радянської системи, Стуса вперше арештували у 1972 році. Вісім років провів в мордовських і магаданських таборах та золотих копальнях за антирадянську агітацію та пропаганду. Більшість віршів, що поет писав у засланні, вилучали та знищували.

У травні 1980 року його знову заарештували, визнали особливо небезпечним рецидивістом. У вересні засудили знову на 10 років примусових робіт і п'ять років заслання.

Після смерті дружина просила дозволу приїхати рідним на похорон, але їй відмовили. Радянська влада приховувала смерть поета від його друзів-дисидентів до середини жовтня. Права на перепоховання адміністрація не надавала до завершення терміну ув'язнення. Особисті речі Стуса також здебільшого не повернулись до його родини. Поховали на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області.

Подписывайтесь на наш телеграм канал новостей - INKORR

У листопаді 1989 року, завдяки клопотанням рідних і однодумців, поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.

4 вересня 1965 року в переповненому київському кінотеатрі "Україна" Василь Стус звернувся про присутніх: "Хто проти тиранії встаньте!" і сам устав перший. Це була прем'єра фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Такою була реакція Стуса на перші післясталінські масові арешти серед української інтелігенції.

Хочеш першим дізнаватись новини? Підписуйся на наш Telegram. Будь з нами!

6