Заборонити все й трохи більше: експерт розповів, як змінювався антитютюновий законопроєкт 4358

Різні групи впливу намагаються провести через парламент "антитютюнові" ініціативи, які не мають нічого спільного з боротьбою з курінням. Але водночас ставлять за мету знищення тютюнової галузі.

Таку думку в інтерв'ю УНІАН висловив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, коментуючи недавнє дослідження інституту щодо ухваленого в четвер законопроєкту 4358.

"Замість того щоб запровадити в Україні європейські вимоги, різні групи впливу намагаються прочитати їх по-своєму, додаючи якісь пункти й ігноруючи окремі норми міжнародного законодавства. Це призводить до "білого шуму", появи неякісного "законодавчого спаму" без економічного обґрунтування, оцінки регуляторної дії, синхронізації з іншими законами", - зазначив експерт.

За словами Денисенка, у зв'язку з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС Україна має погоджувати своє антитютюнове законодавство з європейським, точніше - з Директивою 2014/40/ЄС. Саме тому з 2015 року у Верховній Раді була низка законодавчих ініціатив щодо зменшення шкоди від тютюну.

Один із таких документів - ухвалений Радою в четвер законопроєкт 4358 - активно лобіювали громадські організації.

"Спочатку він забороняв все, що можна, і навіть трохи більше. Наприклад, продаж сигарет особам до 21 року. Річ у тім, що в Україні людина з 18 років отримує повну цивільну дієздатність, тому нелогічно, що вона, наприклад, може служити в армії, але не може купити сигарети", - зазначає виконавчий директор УІМ.

За словами Денисенка, після доопрацювання в комітеті, з документа прибрали вимоги до зовнішнього вигляду упаковки або заборону розміщення сигарет на полицях магазинів, максимально наблизивши до вимог Директиви ЄС.

Експерт зазначив, що часто в законопроєктах, нібито направлених проти куріння, насправді головною метою є зарегулювання легального бізнесу. За його словами, для ефективнішої роботи над антитютюновою політикою необхідно виконувати розрахунки, як ті чи інші заходи вплинуть на бюджет, на економіку, і головне - чи призведуть вони до зменшення кількості тютюнозалежних громадян.

"Коли розробка "антитютюнового" законопроєкту є одним з КРІ для отримання гранту, то в результаті маємо новий "законодавчий спам", - додав Денисенко.

На думку експертів Українського інституту майбутнього, до боротьби із залежностями потрібно підходити комплексно, оскільки через велику кількість грантів на антитютюнову діяльність, саме вона домінує. Водночас за словами Денисенка, депутати не звертають уваги на такі залежності, як-от алкоголізм, лудоманія чи вживання шкідливої їжі.

"Чомусь не говорять про ініціативи стандартизувати розмір і вигляд пляшки горілки, заборонити її викладення на полицях супермаркетів або заборонити повністю рекламу ігрових автоматів або казино. Водночас низка країн вже активно впроваджує регулювання цих секторів, обмежуючи рекламу й продаж неповнолітнім", - підсумував експерт.

Раніше УІМ опублікував дослідження "Україна без сигаретного диму. Чи допоможе законопроєкт 4358 боротися з курінням", в якому проаналізував останні законопроєкти, розроблені з метою боротьби з курінням.

Хочеш першим дізнаватись новини? Підписуйся на наш Telegram. Будь з нами!

103