«Я врятую світ і повернуся». Згадаймо поліцейського Віталія Сагайдака

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Віталія Сагайдака.

Спецпризначенець та капітан поліції Віталій Сагайдак загинув 22 травня 2022 року на Запоріжжі під час ракетного удару росіян. Йому було 35 років.

Віталій Сагайдак народився 20 березня 1987 року у Черкасах. Після вишколу у Збройних силах України Віталій прийшов на службу у внутрішні війська, а згодом до правоохоронних органів. Віталій був дуже позитивною людиною, тож і професію обрав таку, щоб захищати й допомагати людям.

«Він був чесним, справедливим. Завжди говорив правду, кого б вона не стосувалася. У нього було багато чеснот, але головні – щирість та правдивість», – розповіла дружина Ольга. Віталій був турботливим батьком, з великою любов’ю виховував донечку Мілану.

«У Віталіка були дуже гарні блакитні очі, щира усмішка. Він був відкритим. Ми познайомилися 4 грудня. Новий рік уже зустріли разом. Стосунки розвивалися стрімко. Рік зустрічалися, у 2018-му одружилися. П'ять років прожили разом», – зауважила жінка.

Ще під час служби в армії Віталій зацікавився кінологічною службою. Любов до тварин допомогла йому обрати професію кінолога.

«Познайомились ми на ґрунті його першого хобі – кінології. Потім зі звичайного захоплення це переросло у професію. Любов до тварин Віталій проніс через все своє життя», – поділився його друг В'ячеслав.

Крім виконання службових обов’язків Віталій займався зі своїм чотирилапим улюбленцем та брав участь у змаганнях з багатоборства кінологів.

Попри насичений графік роботи він вступив на заочне відділення Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Психологія».

З року в рік Віталій не припиняв удосконалювати свої уміння та навички. Він займався єдиноборствами, брав участь у різного рівня чемпіонатах та здобув безліч нагород.

Дуже тепло розповів про Віталія його колега і друг Павло Селянко: «Познайомились ми з ним у спортивній залі, з боксерськими рукавичками на руках. Неодноразово стояли в спарингах. Вже тоді я зрозумів, що це людина щира, людина справжня. Якщо характеризувати Віталія одним словом, я б його назвав – справжнім». 

Віталій вирішив здобуті знання з психології використати на практиці. Він почав працювати старшим психологом батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області.

Після вторгнення російських військ на території України у 2014 році Віталій Сагайдак виконував службові завдання на території Луганської та Донецької областей. За його плечима – чотири ротації в зону бойових дій, починаючи з 2015 року.

Бойовий досвід загартував офіцера, дав можливість перевірити в себе в екстремальних ситуаціях та остаточно усвідомити, що спецпідрозділ – це саме те, до чого він йшов всі ці роки. Коли почався набір в КОРД, Віталій подав анкету та пройшов всі етапи жорсткого відбору. Ставши спецпризначенцем, він швидко здобув авторитет та повагу в колективі.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну Віталій вступив у зведений полк спеціального призначення Нацполіції «Сафарі» та виконував завдання в Запорізькій області, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

22 травня минулого року під час несення служби Віталій загинув внаслідок ракетного обстрілу російськими військами. «Тоді загинули 23 кордівці з полку «Сафарі» в один день. Їхні позиції вирахували. О пів на третю ночі завдали три точні удари», – розповіла дружина загиблого.

«Він дуже любив свої Черкаси, Україну. Їдучи на якесь завдання, казав: «Я врятую світ і повернуся». Він жив роботою. З кожного відрядження брав щось нове. І от оце останнє його відрядження – він так горів туди поїхати. Не розумів – як там хлопці штурмують, воюють, рятують без нього? Йому хотілося бути з ними. У мого чоловіка було дві жінки. Одна я, а друга – робота. Робота була дуже ревнива, і вона його забрала», – додала Ольга.

«У Віталія було багато друзів. Його поважали, цінували, зверталися за порадами. Мені є чим пишатися. У мене був хороший чоловік. У нього завжди все було добре. Казав: з усім можна справиться. Єдине, з чим не можна справиться – це зі смертю. З тим, що з ним трапилося…» – зауважила жінка.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.