Мустафі Джемілєву – 80: найцікавіші факти з біографії

Сьогодні, 13 листопада, дисиденту, лідеру кримськотатарського народу, колишньому голові Меджлісу кримськотатарського народу (1991–2013) дисиденту, народному депутату України Мустафі Джемілєву виповнюється 80 років. Він боровся з радянською системою за повернення свого депортованого народу в Крим, провів 15 років у російських таборах, а на знак протесту – 303 дні голодував. Кремлівський режим до 2034 року заборонив йому в’їзд до Криму.

Мустафа Джемілєв – символ єднання кримськотатарського народу та його повернення на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, за що провів 15 років у місцях позбавлення волі. Після окупації Криму Росією Мустафа Джемілєв продовжує відстоювати права свого народу. 

Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак у Криму. На той час Крим перебував під німецькою окупацією. 

Ай-Серез – родове село Мустафи Джемілєва, де жило кілька поколінь його пращурів. У 1930-ті роки його батьків розкуркулили й депортували з рідного села на Урал.

Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафа та його сім'я були депортовані радянською владою до Узбекистану.

Я з раннього дитинства знав, що з Криму нас підло виселили, а радянська влада — це погано

Мустафа Джемілєв – один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв'язень. Радянська влада виключила Джемілєва з ВНЗ у Ташкенті за його політичні погляди й сім разів судила. Загалом він провів у місцях позбавлення волі в Якутії 15 років. 

Джемілєв – один із засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР, створеної у травні 1969 року в Москві. Після проголошення незалежності України він став активним діячем політичного життя країни.

Джемілєв неодноразово голодував на знак протесту проти грубого порушення прав людини у СРСР. Так, зокрема, наприкінці 60-х Мустафа провів 30-денне політичне голодування у Ташкентському слідчому ізоляторі.

Уперше я повернувся до Криму 1989 року, в роки перебудови, коли вже не карали за повернення на Батьківщину, але не давали можливості прописатися. Тоді там, у Криму, почався так би мовити другий фронт нашого національного руху. Люди купували будинки, потім домагалися прописки. Мітинги, протести, голодування — ось таким шляхом освоювалися.

1991-го на скликаному вперше після 1917 року національному з’їзді кримськотатарського народу – Курултаї – Мустафу Джемілєва обрали першим головою Меджлісу кримськотатарського народу. Меджліс – подібний до парламенту представницький орган кримських татар, який ставить за мету подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу, відновлення прав і національно-територіальне самовизначення. 

Відповідно до нашого статуту, голова обирається на п’ять років, але мені весь час продовжували термін, і я аж до 2013 року очолював Меджліс кримськотатарського народу. Ну і одночасно я брав участь в політичному житті України.

У роки до окупації Мустафа Джемілєв як народний депутат половину часу працював у Києві, а коли не було сесій – повертався до Криму. Востаннє він був у Криму 19 квітня 2014 року. Коли виїздив з півострова на чергову сесію Верховної Ради, на одному з постів, що відокремлюють Крим від материкової України, російський офіцер зачитав Мустафі розпорядження про заборону в’їжджати на територію Російської Федерації протягом п’яти років (згодом подовжили ще на 15 років).

Там, в Криму, – майже всі мої родичі, величезна кількість друзів, не тільки кримських татар. За ці роки дуже багато моїх близьких померло там, а я не зміг поїхати на похорон. Ми впевнені, що ця окупація обов’язково скінчиться, тому що інакше бути не може. Це великий виклик взагалі світопорядку, але, мабуть, питання часу. Я думаю, що вже після повернення багато чого буде по-іншому в Криму.

Під час Кримської кризи у 2014 році Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав референдум. За підтримку територіальної цілісності України та невизнання псевдореферендуму Росія заборонила Джемілєву в'їзд до рідного Криму до 2034 року.

Війна з Україною буде початком кінця Росії та призведе до її розпаду.

Мустафа Джемілєв завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину і солідарності з правами інших поневолених народів і захисту прав людини. Наприкінці 1980-х років він очолив процес репатріації. Джемілєв виступає прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції України, утвердження в українському суспільстві засадничих принципів демократії, що є основою для відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається на свою історичну територію – Крим – складову частину Української держави.

Жоден диктатор, який пролив кров, не уникнув покарання. Україна не стане винятком. Вони відповідатимуть за кров кожного патріота. Я закликаю всюди створювати осередки спротиву. Я пишаюся вами, дорогі співвітчизники. Я пишаюсь, що я українець! 

На честь лідера кримськотатарського народу названо декілька вулиць у різних містах Туреччини. Крім того, Джемілєв – почесний громадянин турецьких міст Кастамону та Кириккале.

• Мустафа Джемілєв: Кримські татари нині потрапили в умови, гірші за радянські
• Джемілєв про наступний великий обмін: Цим ми не вирішуємо проблему
• Примусове годування в’язнів – необхідність чи тортури?