Коштовниця Василь

Біографія Василя Кощинця

Дата народження: 01.02.1950

Василь Васильович Кощинець – голова Державного департаменту України з питань виконання покарань (2005-2009).

Місце народження. Освіта. Народився 1 лютого 1950 року в селі Росточки Долинського району Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу в 1974 році за спеціальністю - гірничий інженер-геолог.

Кар'єра. Був головою Долинської районної ради (Івано-Франківська область), головою районної держадміністрації.

У 1998-2002 роках був депутатом Верховної Ради III скликання. На момент виборів - член Конгресу Українських Націоналістів. Пройшов у парламент по місцевому виборчому округу № 88.

У Верховній Раді він був членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Протягом роботи в парламенті змінив кілька фракцій і депутатських груп: з 21 липня по 22 грудня 1998 року - "Незалежні", з 22 грудня 1998 по 14 грудня 1999 року - фракція "Реформа-Конгрес", з 14 грудня 1999 по 6 квітня 2001 року - група "Відродження регіонів", потім "Демсоюз". Завершив свою роботу в парламенті у фракції Українського Народного Руху.

Паралельно з роботою у вищому законодавчому органі Василь Кощинець був виконуючим обов'язки заступника голови НАК "Нафтогаз України". 8 червня 2001 року Кабінет Міністрів звільнив його з посади першого заступника голови правління "Нафтогазу".

21 березня 2005 року президент України Віктор Ющенко указом призначив Василя Кощинця головою Державного департаменту України з питань виконання покарань.

12 серпня 2009 року він був звільнений з посади розпорядженням Кабінету Міністрів.

Василь Кощинець заявив намір привести роботу пенітенціарної системи у відповідність до європейських стандартів. Однак протягом всього періоду перебування на посаді голови Госдепартаменту з питань виконання покарань не припиняла звучати критика правозахисних організацій щодо порушення прав людини у місцях позбавлення волі. Український Гельсінський Союз з прав людини присудив Василю Кощинцю антипремію "Чорнобривець року-2007" за абсолютну бездіяльність у випадках порушення прав людини. В той же час його заступник Микола Ільтай переміг в номінації "за незаконне насильство стосовно засуджених".

Нагороди. Орден "За заслуги" ІІІ, ІІ ст. (2007 р.).

12.01.2024 р.