13 березня: що відзначає православна церква та які прикмети пов'язані зі святом

Свято перенесення мощей святого Никифора

Як повідомляє Главком: 13 березня за церковним календарем православна церква вшановує перенесення мощей святого Никифора, патріарха Константинопольського. Святий Никифор, який жив у VIII–IX століттях, був відомий своїм захистом вшанування ікон у період, коли імператор-іконоборець Лев Вірменин переслідував прихильників іконошанування. З цієї причини патріарха вислали на острів Проконніс, де він провів 13 років у вигнанні. Помер Никифор у 828 році.

Через 19 років після відновлення іконошанування, за правління імператриці Феодори, мощі святого Никифора були знайдені нетлінними. 13 березня мощі урочисто перенесли з острова до Константинополя. Спочатку їх перенесли до храму святої Софії, а згодом – до храму Святих Апостолів.

Молитва на свято Никифора

У цей день православні віруючі читають молитву, яка звучить так:

"О, святителю отче Никифоре, великий захиснику істини та ісповіднику віри Христової! Ти в засланні та муках не похитнувся, вірність Господу зберігши. Молимо тебе: заступися перед Престолом Всевишнього за душі наші. Вимоли нам мудрість розпізнавати правду, силу протистояти спокусам та терпіння у випробуваннях земних. Нехай твої молитви допоможуть нам зберегти чистоту серця та здобути мир для нашої землі. Амінь."

Крім релігійного значення, свято 13 березня також супроводжується народними прикметами. Наприклад, якщо на Никифора стоїть густий туман, це обіцяє вологе та дощове літо. Якщо вже прилетіли дикі гуси, це є вірною прикметою гарного врожаю хліба та теплого літа. Також, якщо береза почала давати багато соку, слід очікувати на дощове і прохолодне літо. Існує прикмета, що на річках лід стає темним і пористим, що може свідчити про наближення великої повені. Вважалося, що сни, побачені проти 13 березня, мають властивість збуватися, тому їх намагалися запам'ятовувати.

Свято перенесення мощей святого Никифора не лише відзначає важливу подію в історії православної церкви, але також служить нагадуванням про цінність вірності та терпіння у часи випробувань. Вшанування цього святого у сучасності демонструє продовження традицій та духовності, що має значення для багатьох вірян. Народні прикмети, пов’язані з цим днем, свідчать про глибокий зв’язок між природою та релігійними віруваннями, що зберігається в українській культурі. Це свято стає важливим моментом для спостереження за змінами в природі та формує очікування на майбутній врожай.