28-річний ЛОР врятував лікарню від закриття на Тернопільщині

Історія Віктора Гуньки

Як повідомляє Главком: Отоларинголог Віктор Гунька у 28 років очолив лікарню в селі Залісці на Тернопільщині. На момент призначення він зіткнувся з серйозними викликами, зокрема штрафом у 400 тисяч гривень та поганими умовами в закладі. Завдяки підтримці колективу, донатам від небайдужих мешканців та проведеному ремонту вдалося зберегти лікарню та відкрити реабілітаційний кабінет, який вже відвідують українські військові.

Віктор Гунька очолив лікарню в селищі Залісці два роки тому. Його історія отримала широку популярність у мережі Threads після публікацій світлин кабінетів до та після ремонту. За словами Гуньки, лікарня стояла на межі закриття:

“Тут була дуже складна ситуація. Найімовірніше, лікарня мала б закритися, бо була в такому стані, що не дуже хтось готовий був братися за неї.” – Віктор Гунька

Щодня лікар їздить на роботу з Тернополя, долаючи понад 30 кілометрів в один бік, і витрачає на газ 12-13 тисяч гривень на місяць, що становить майже половину його зарплати.

Зусилля команди та плани на майбутнє

Труднощі лікарні не залишилися непоміченими, і працівники вирішили піти у відпустки за власний рахунок, щоб допомогти перекрити борг. Завдяки зусиллям команди вдалося відремонтувати близько третини приміщень лікарні. Відкриття реабілітаційного кабінету стало важливим кроком, оскільки там отримують допомогу військові. Гунька зазначив:

“Я цього не очікував. Одна жінка, в якої загинув брат на війні, принесла донат. Потім прийшла ще одна, яка втратила сина. Для нашої громади 100 тисяч гривень – це дуже великі гроші.” – Віктор Гунька

У планах лікаря є подальше покращення умов у закладі:

• Заміна даху
• Встановлення сонячних панелей
• Закупівля обладнання

Гунька підкреслює, що зміни можливі: “Гроші можна знайти, зміни можна зробити. Для цього не потрібні мільярди – потрібно трохи більше бажання.” Його пацієнти вже не сидять у таких страшних умовах: “Коли люди підходять і кажуть, що за стільки років у громаді не бачили таких змін у лікарні, – це найбільша мотивація працювати далі.”

Історія Віктора Гуньки та його команди відображає не лише особисту відвагу та ініціативу, але й важливість місцевої підтримки у збереженні медичних закладів в умовах кризи. Ремонт лікарні та відкриття реабілітаційного кабінету для військових свідчить про зростаючу свідомість громад щодо медичних потреб та значення якісного медичного обслуговування. Подібні приклади можуть слугувати моделлю для інших регіонів, які стикаються зі схожими викликами.

У контексті підтримки медичних працівників, які працюють у сільських районах, нещодавно лікарям-випускникам виплатили значні кошти за їхню відданість. Це свідчить про зростаючу увагу до проблем медичної сфери в Україні, що, безумовно, надихає молодих спеціалістів, таких як Віктор Гунька, на поліпшення умов медичного обслуговування у віддалених регіонах.