6 січня народився легендарний тренер Валерій Лобановський: факти з життя

Валерій Лобановський на футбольному полі
Валерій Лобановський на футбольному полі

Сьогодні, 6 січня, легенді футболу, видатному тренеру Валерію Лобановському могло б виповнитися 86 років. "Главком" зібрав головні факти про Валерія Лобановського на згадку про його життєвий шлях та головні спортивні досягнення.

Валерій Лобановський народився 6 січня 1939 року. Він виріс у простій робітничій сім'ї. Батько працював комірником на Київському млинзаводі, а мати була домогосподаркою. Київську середню школу № 319 закінчив із срібною медаллю (тепер її названо на його честь).

Футболом почав займатися у дитячій спортивній школі № 1, потім у Київській футбольній школі молоді. Перший тренер - Микола Чайка. Захоплення спортом не завадило вступити до Київського політехнічного інституту, а пізніше закінчити Одеський політехнічний інститут.

Валерій Лобановський упродовж своєї кар'єри грав за три клуби: київське "Динамо" (1959-1964), одеський "Чорноморець" (1965-1966), донецький "Шахтар" (1967-1968).

Лобановський прославився вмінням надзвичайно точно подавати підкручені м'ячі з кутових та штрафних ударів ("сухий лист") - часто після передач Лобановського м'яч влітав у ворота безпосередньо з кутового.

На посту головного тренера клубу київського "Динамо" Валерій Васильович пробув з перервою понад 20 років (1973 - 1982, 1984 - 1990, 1997 - 2002). Він також став й найтитулованішим із тренерів у чемпіонатах СРСР: його "Динамо" виграло вісім чемпіонських титулів та шість Кубків СРСР - більше ніж будь-який інший клуб під керівництвом одного тренера.

У Лобановського є багато прізвиськ: як гравця його називають "Рудим соняшником", як тренера - Лобан, Маятник, Метр, Полковник.

Валерій Лобановський є автором книги "Нескінченний матч".

Лобановський дуже любив влаштовувати для команди заходи на кшталт походів в кіно або всілякі екскурсії. Він був людиною інтелігентною та ерудованою, прагнув і прищепити підопічним потяг до прекрасного.

7 травня 2002 року Валерію Лобановському стало погано під час гри чемпіонату з "Металургом" у Запоріжжі. Тренера госпіталізували та прооперували, стан здоров'я був оцінений як критичний. Серце легендарного тренера зупинилося 13 травня 2002 року о 20:35. У "день народження" київського "Динамо".

А вже через два дні - 15 травня, Лобановському було посмертно присвоєно звання Героя України. Того ж дня відбувся фінал Ліги чемпіонів, який почали із хвилини мовчання.

У 2014 року під час Революції Гідності Валерія Лобановського проголосили Почесним учасником Майдану.

12 червня 2016 року відбулася прем'єра документального фільму про легендарного тренера - "Лобановський назавжди". Основу фільму склали вітчизняні та зарубіжні архівні кіноматеріали, а також оцінки, судження і спогади про нього.

У 2017 році офіційний сайт УЄФА опублікував список з десяти тренерів, які зробили найбільший внесок у розвиток футболу з моменту заснування Союзу європейських футбольних асоціацій у 1954 році. До десятки найкращих увійшов легендарний тренер київського "Динамо" Валерій Васильович Лобановський, якого сайт організації у своєму матеріалі назвав "футбольним науковцем".

Також він входить до десятки найкращих тренерів в історії футболу за версією World Soccer, France Football, FourFourTwo та ESPN.

Читайте також