Як можна бути щасливими під час війни? Соціолог пояснив феномен українців

Початок війни, а згодом її переростання у повномасштабне вторгнення змусили українців переосмислити власні цінності. Уявлення про щастя, нормальність і значущість різних речей змінилися. Про це говорить соціолог, доктор філософських наук, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології та професор кафедри соціології університету "Києво-Могилянська Академія" Володимир Паніотто в інтерв'ю "РБК-Україна", повідомляє "Главком".

«Так, трансформація відбулася. Про те, чи відчувають себе люди щасливими, ми запитуємо щонайменше раз на рік вже багато років. Але у 2022-му засумнівалися. Чи можемо ми таке запитувати, чи не стануть респонденти лаяти наших інтерв'юерів? І хто скаже, що щасливий під час війни? Але все ж запитали», – говорить фахівець.

За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, показники щастя змінилися так: у грудні 2021 в Україні було 71% щасливих людей, а у березні 2022-го – 68%. Зараз відсоток щасливих знизився до 58%, але кількість нещасних – тільки 16%.

«Як можна бути щасливим під час жахливої війни? Справа в тому, що щастя можна умовно уявити як дріб, де у чисельнику – досягнення людини (матеріальний рівень, улюблена справа, стосунки тощо), а у знаменнику – її очікування або прагнення, те, що вона хотіла мати чи досягти», – розповідає Володимир Паніотто.

Соціолог відзначає, що ця «формула щастя» не є новою, бо про неї писали й інші дослідники. Як приклад, він приводить американського дослідника Річарда Лейарда, який звернув увагу, що в США в період з 1985 до 2005 року реальні доходи населення подвоїлися, але рівень відчуття щастя залишився незмінним.

Дослідник довів, що підвищення загального добробуту суспільства не обов'язково робить людей щасливішими – щасливішими вони себе почувають тоді, коли їхній добробут вищий, ніж в оточення, у сусідів, друзів, співробітників. Прагнення людей залежать від того, як живе так звана референтна група – тобто ті, з ким людина себе порівнює.

У часи війни, коли дуже багато людей стикаються з втратами і складнощами, зменшується рівень очікувань – тобто знаменник у цій «формулі щастя» – що певною мірою компенсує втрати і труднощі. Наприклад, у дослідженні Інституту соціології НАН України, яке у 2022-2023 роках у польовій частині реалізовував КМІС, респондентів питали: «Скільки грошей потрібно вашій родині на одну особу на місяць, щоб жити нормально?».

У листопаді 2021 року це значення становило в середньому 385 доларів, у грудні 2022 – вже лише 240 доларів. Іншими словами, коли звичні речі – як-от безпека, дах над головою чи можливість бути з близькими – опиняються під загрозою, вони набувають більшої цінності», – відзначає фахівець.

За спостереженнями соціолога люди змінили критерії «нормального життя» – тепер це здебільшого базові речі: жити вдома, мати світло і воду, бачити дітей і не чути вибухів. Для багатьох українців сьогодні вже саме це є джерелом щастя.

Нагадаємо, що Україна опинилася на 111-му місці в рейтингу щастя, втративши позиції порівняно з минулим роком. Тим часом Фінляндія очолює рейтинг восьмий рік поспіль, лідируючи за рівнем щастя.

Аналіз

У результаті війни в Україні значно змінились цінності людей і їхнє уявлення про щастя. Показники щастя знизилися, але при цьому збільшилась кількість людей, які не відчувають щастя. Формула щастя, яку використовують дослідники, показує, що важливо, щоб досягнення людини перевищували її очікування і прагнення. Однак, війна змінила ці очікування, зменшуючи їх рівень. Люди тепер більше цінують базові речі, такі як безпека і родина, і вони залежать від того, як живе їхня референтна група. На сьогоднішній день для багатьох українців нормальним життям є мати житло, світло і воду, бачити дітей і не чути вибухів. Україна втратила свої позиції в рейтингу щастя, а Фінляндія залишається лідером за рівнем щастя.