Як змінилася торгівля між Україною та Китаєм через війну. Посол назвав цифри

Внаслідок заблокування українських портів війною, здійсненою Росією, торгівельний обсяг між Україною та Китаєм значно скоротився. За даними посла України в Китаї Павла Рябікіна, вартість товарообігу між країнами становила 11,14 млрд доларів у 2022 році, що є нижчою за попередній рік, коли вона складала 18,9 млрд доларів.

Посол пояснює, що відповідно до даних Державної митної служби України, обсяги товарообороту з Китаєм становлять 8,256 млрд доларів за результатами восьми місяців 2023 року.

При цьому, за словами Рябікіна, за даними китайського статистичного бюро, товарооборот Китаю зі світом зменшився на 6,5% за вісім місяців 2023 року, а з Європейським Союзом - на 7,8%. Водночас, хоча обсяги товарообороту з Росією зросли на 32% (155,1 млрд доларів), Китай відстає від країн, таких як Республіка Корея (202,4 млрд доларів), Японія (207,9 млрд доларів), США (438,1 млрд доларів) та об'єднання як Європейський Союз (529,1 млрд доларів) і АСЕАН (591,1 млрд доларів).

За словами посла, Китай є найбільшим виробником і імпортером сільськогосподарської продукції в світі, тому питання продовольчої безпеки є для нього особливо важливим. Україна, зі свого боку, є важливим експортером аграрних товарів до Китаю, зокрема кукурудзи, ячменю, рослинних шротів та соняшникової олії.

Посол наголошує, що посольство постійно інформує китайську сторону про російські атаки на українські аграрні підприємства, інфраструктуру, порти та наслідки цих обстрілів для світового ринку зерна та продовольчої безпеки. Посольство співпрацює з Китаєм на різних рівнях, щоб залучити його до активнішої участі в протидії російській агресії, зокрема в рамках формули миру президента Зеленського, яка охоплює питання продовольчої безпеки світу та вільного судноплавства в Чорному та Азовському морях.

Рябкін пояснює, що російська агресія серйозно ушкоджує двосторонню співпрацю України з Китаєм у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, яка до війни демонструвала швидкий ріст. Він зазначає, що у 2022 році, після запуску зернового коридору, аграрна продукція стала однією з основних статей експорту України до Китаю. Збільшення частки сільськогосподарської продукції в структурі експорту до Китаю відбулося за рахунок значного зменшення інших видів продукції, таких як залізна руда та металургійна продукція.

Дипломат підкреслює, що через морську блокаду російською стороною українські підприємства не можуть експортувати зерно до Китаю морським шляхом. Він додає, що хоча припинення імпорту з України не створює прямої загрози продовольчій безпеці Китаю, такі порушення логістичних ланцюгів створюють напруженість на світовому ринку продовольства. Китайські імпортери, які раніше купували значні обсяги фуражного зерна в Україні, тепер шукають альтернативні джерела постачання цього виду продукції.

На Закарпатті планується створення «сухого порту» у селі Горонда, що сприятиме експорту агропродукції з України. Раніше українська сторона призупинила роботу нового «зернового коридору» через можливу загрозу з боку російських військових літаків та морських мін.