100-річчя від народження Бориса Возницького
16 квітня відзначається 100-річчя від народження Бориса Возницького, Героя України, мистецтвознавця та директора Львівської галереї мистецтв, який залишив значний слід у збереженні національної культурної спадщини. Протягом майже 50 років своєї діяльності Возницький зумів врятувати понад 36 тисяч творів мистецтва, поповнивши українські музейні фонди історично-мистецькими цінностями на мільярди доларів за ринковими цінами.
В Україні у ХХ столітті було втрачено 80% національної культурної спадщини, зокрема зруйновано близько 15 тисяч храмів та знищено пів мільйона ікон. Борис Возницький став одним із тих, хто намагався зупинити цю трагедію. Він створив найбільший в Україні музейний комплекс, що складається з 17 відділень-філій, включаючи:
- Каплицю Боїмів
- Палац Потоцьких
- Музей сакральної скульптури у Львові
- Олеський, Підгорецький та Золочівський замки
- Музей-садибу Маркіяна Шашкевича
У 1997 році він добився передачі Львівській галереї Підгорецького замку, разом із яким передали костел святого Йосипа 1752 року.
Виставка скульптур Пінзеля, що відбулася у листопаді 2012 року в Луврі (Париж), стала яскравим підтвердженням його заслуг. Возницькому вдалося зібрати близько 1000 екземплярів української барокової скульптури, що стало важливим внеском у вивчення та збереження українського мистецтва. У своїх спогадах він говорив:
“Рятування національної спадщини для мого життя – призначення з Вище. Це моя доля.”
Вшанування пам'яті Бориса Возницького
У 2026 році Львівщина оголошена роком Бориса Возницького. Його внесок у збереження культурної спадщини відзначено не лише на регіональному рівні. У 2020 році на стіні багатоповерхівки, де мешкав Возницький, створено мурал, а у 2016 році Львівська міська рада ухвалила рішення про встановлення пам'ятної дошки на фасаді Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького. Однак чинний директор галереї Тарас Возняк заборонив встановлювати цю дошку.
Борис Возницький залишив після себе не лише музейний комплекс, а й незабутні спогади про рятування мистецьких цінностей. “З 18-ти великих фігур нам вдалося врятувати п'ять. Поклали їх у відкриту вантажівку, переклавши гілками. Ніхто до нас не підходив, ніхто не цікавився, хто ми і звідки”, - згадував він про один з епізодів своєї діяльності. Його служіння культурі та Батьківщині стало прикладом для багатьох. “Немає нічого вищого, ніж служіння Батьківщині”, - стверджував Возницький, підкреслюючи важливість культурної ідентичності.
На прикладі Бориса Возницького можна побачити, як особисті зусилля можуть вплинути на долю цілого народу. Його діяльність нагадує про необхідність збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь.
Відзначення 100-річчя Бориса Возницького є важливим кроком не лише для вшанування його пам'яті, а й для підкреслення значення збереження культурної спадщини в Україні. Це свято спонукає суспільство задуматися про виклики, з якими стикається національна культура, та необхідність активних дій для її захисту. Події, пов'язані з Возницьким, демонструють, як особисті зусилля можуть мати масштабний вплив на долю нації, зберігаючи її культурну ідентичність та історію.