Історія життя Пелагії Качки
У селі Михнів на Хмельниччині живе 103-річна Пелагія Качка, яка пережила Голодомор, примусові роботи в Німеччині та Другу світову війну. Вона є однією з найстаріших жительок Ізяславської громади. Пелагія Качка народилася 4 листопада 1922 року та змогла закінчити лише чотири класи школи. У 1942 році її вивезли на примусові роботи до Німеччини, де разом з близько 150 людьми з її села вона працювала на заводі, що виготовляв деталі.
Сімейне життя та спогади
Після закінчення війни у 1945 році Пелагія повернулася до рідного села, де працювала на свинофермі. Протягом свого життя вона народила п'ятьох дітей і має сім онуків, дев'ять правнуків та одного праправнука. Пелагія працювала до 70 років, а нині разом із нею живе наймолодша донька.
Згадуючи про минуле, Пелагія Качка поділилася своїми спогадами:
“То бабуня лежала, померла. І сестра менша в мене померла.”
Вона також мріяла про те, щоб “закінчилась війна і з'їхались мої всі діти”. Життя Пелагії Качки є свідченням витривалості та незламності людського духу в найскладніших обставинах.
Історія Пелагії Качки ілюструє не лише особисті переживання, а й колективну пам’ять українського народу, який пройшов через численні випробування XX століття. Її свідчення про Голодомор, війну та примусові роботи нагадують про важливість збереження історичної пам’яті та визнання пережитих травм. В умовах сучасних викликів, таких як війна в Україні, подібні історії можуть слугувати натхненням для нових поколінь, показуючи, як витривалість і надія можуть допомогти подолати найскладніші часи.