Вшанування Олександра Білецького
2 листопада відзначають 142 роки з дня народження Олександра Івановича Білецького, видатного українського літературознавця, заслуженого діяча науки УРСР, академіка АН УРСР та АН СРСР. Білецький, син І. Білецького, який жив у 1850–1936 роках, зробив значний внесок у розвиток літературознавства, ставши автором понад 500 наукових праць. Його наукова діяльність розпочалася у 1909 році, а вже у 1939 році він був обраний академіком АН УРСР. У 1941 році отримав звання заслуженого діяча науки УРСР, а в 1946 році став членом-кореспондентом АН СРСР. У 1958 році Білецький був обраний академіком АН СРСР.
Основні теми досліджень
Основними темами досліджень Олександра Білецького були:
- теорія літератури
- давня українська та давня російська літератури
- українська література 19 – початку 20 століття
- українська радянська література
- російська література
- українсько-російські літературні зв’язки
- зарубіжна література
У 1924 році він здійснив перший в українському літературознавстві синтетичний огляд літературного процесу у праці "Двадцять років нової української лірики (1903–1923)". Крім того, у 1926 році Білецький опублікував "Українська драматургія післяжовтневої доби" та "Проза взагалі й наша проза 1925 року", а також у 1927 році працю "Читач, письменник, література". Його робота залишається важливим внеском у науку та культурну спадщину України.
Олександр Білецький залишається ключовою постаттю в українській науці, адже його дослідження заклали основи для подальшого вивчення літератури в Україні. Його наукові праці не лише документують розвиток українського літературознавства, але й сприяють формуванню національної ідентичності через літературу. Вшановування його пам'яті є важливим елементом вітчизняної культурної спадщини, що підкреслює значення літератури як інструмента для збереження історичної пам'яті та розвитку суспільства.