Акція на підтримку військовополонених у Києві
24 лютого в Києві біля Верховної Ради відбулася акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Станом на лютий 2025 року в Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин внесено 62 948 людей. Це число є свідченням серйозності ситуації, з якою стикаються родичі зниклих, які вимагають повернення своїх близьких та розкриття їхньої долі.
На акції були присутні рідні та близькі військової частини 3057 Національної гвардії України. Вони висловлювали свій біль і тривогу, чекаючи на інформацію про долю своїх рідних. Водночас, 5 лютого з російського полону було повернуто 157 українців, більшість з яких перебували в полоні з 2022 року. Серед повернених був оборонець Маріуполя Сергій Михайленко, якому 27 років. Це підтверджує постійну роботу з обміну військовополонених.
Надії на обміни полоненими
Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив надію на можливий обмін полоненими цього тижня. За його словами, майбутній обмін має бути на значну цифру, більшу, ніж під час попереднього. Буданов зазначив, що зусилля, спрямовані на повернення військовослужбовців та цивільних, тривають, і родичі можуть сподіватися на позитивні результати.
Родичі полонених також ділилися своїми переживаннями. Одна з учасниць акції розповіла, що її син був безвісти зниклий, поки не вийшов звільнений, і тепер вона знає, де він знаходиться, хоча ця інформація не підтверджена ні стороною агресора, ні МКЧХ. Інша учасниця акції також поділилася словами свого сина, який повідомив, що вони «тримаються» і чекають на звільнення. Ці свідчення підкреслюють емоційний фон акції та бажання родичів отримати ясність щодо долі своїх близьких.
Акція, що відбулася в Києві, демонструє важливість підтримки родичів військовополонених та зниклих безвісти в умовах триваючого конфлікту. Зростаюча кількість людей у Реєстрі зниклих безвісти свідчить про серйозність ситуації та потребу в активних діях з боку держави щодо повернення військових і цивільних. Останні обміни полоненими та плани на нові свідчать про продовження зусиль з обох сторін, але водночас підкреслюють постійний біль і невизначеність, з якою стикаються родини, які чекають на своїх близьких.