Ядерне роззброєння України: що втратили всі та чому почалася нова гонка озброєнь
Текст аналізує історію ядерного роззброєння та сучасні загрози, зосереджуючись на наслідках відмови України від ядерної зброї. Однією з ключових дат є 5 лютого 2026 року, коли закінчується останній Договір між США та РФ щодо стримування гонки ядерних озброєнь. З моменту підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) 12 червня 1968 року, а також його безстрокового продовження у травні 1995 року, світова ситуація у сфері ядерної безпеки зазнала значних змін.
Згідно з ДНЯЗ, власниками ядерної зброї визнані США, СРСР, Франція, Великобританія та Китай.
Ситуація у світі ускладнилася після розпаду СРСР у 1991 році. Україна, яка на той момент була однією з найбільших ядерних держав, вирішила відмовитися від ядерної зброї. Це рішення стало частиною глобальної стратегії щодо роззброєння, але наслідки цього кроку виявилися неоднозначними.
Юрій Костенко у своїй книзі "Історія ядерного роззброєння України" зазначає, що США, Росія та Україна по-різному оцінюють свої вигоди та втрати від цього процесу.
США, наприклад, після розпаду СРСР досягли своїх цілей: роззброїли Україну та відкрили шлях до ядерної переваги. Росія, у свою чергу, намагалася утримати Україну у своїй геополітичній зоні впливу.
Анексія Криму та військова агресія Росії проти України, що почалися у 2014 році, підкреслили вразливість України, яка відмовилася від ядерного арсеналу. З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року, ситуація стала ще більш напруженою, а розвідувальні та аналітичні центри констатують початок нової гонки ядерних озброєнь, лідером якої став Китай.
За даними SIPRI, в 2022 році Китай вже мав 300 ядерних боєголовок, а до 2025 року планує збільшити їх кількість до 600, з метою досягти 1000 до 2030 року.
Нові виклики у сфері ядерного озброєння
Сьогодні понад 40 країн світу розпочали перегляд своїх концепцій національної безпеки, включаючи до них системи ядерного стримування. Потенційний новий договір між США та РФ про обмеження стратегічних озброєнь, навіть якщо буде підписаний, не зможе зупинити розповзання ядерної зброї по світу.
Костенко зазначає, що в результаті ядерного роззброєння всі сторони зазнали втрат:
- США не можуть самостійно забезпечувати стабільність у світі;
- Росія втратила вплив через відсутність потужного демократичного впливу з боку України;
- Найбільше втрат зазнала саме Україна, що виявляється не лише в мільярдах доларів, але й у безпеці та незалежності країни.
Таким чином, світ стоїть перед новими викликами у сфері ядерного озброєння, і для реалізації ефективної стратегії стримування, Україні необхідно отримати підтримку Заходу для перемоги на полі бою, а також змінити якість державного управління, щоб не знищувати свою військову міць та керуватися національними інтересами.
Ця ситуація підкреслює важливість міжнародної співпраці у сфері ядерної безпеки та необхідність адекватних відповідей на нові виклики, з якими стикається світ. В умовах зростаючих загроз ядерного озброєння, Україні, як і багатьом іншим країнам, потрібно переглянути свої стратегії безпеки та активно взаємодіяти з міжнародними партнерами для забезпечення національних інтересів та стабільності в регіоні.