Еволюція російської армії від 1991 року до 2022 року
Як російська армія пройшла шлях від руїн 1991 року до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022-му? Історик Майкл Кіммідж з Інституту Кеннана та експертка Дара Массікот із Фонду Карнегі розглядають еволюцію російської армії за останні кілька десятиліть, відзначаючи ключові етапи, які вплинули на військову готовність Росії. Російська армія зазнала значних змін після розпаду СРСР, зменшившись вдвічі, приблизно з 3,5 мільйона до менш ніж 2 мільйонів військовослужбовців за лічені роки. Останній начальник Генштабу радянської армії застрелився у власному кабінеті, залишивши передсмертну записку, що відображає кризу, в якій опинилася армія.
Ключові етапи розвитку
Після виходу радянських військ з-за кордону в Росію в кінці 1980-х років, перша чеченська війна стала катастрофою для російської армії. Дара Массікот зазначає, що
«за три-чотири роки після виходу з Афганістану знання з боротьби з повстанцями зникли без сліду». Війна в Грузії 2008 року стала важливим етапом, коли Росія вторгнулася через Рокський тунель і воювала три-чотири дні. Напередодні вторгнення російські військові відпрацьовували маршрут через Рокський тунель, що свідчить про підготовленість.
У 2014 році Росія анексувала Крим, використавши війська без розпізнавальних знаків, відомі як "зелені чоловічки". Протягом 2014-2015 років Росія змогла сформувати 25-30 батальйонних тактичних груп для війни на Донбасі. Ці події призвели до хибних висновків про здатність українців чинити опір. Українська влада після 2014 року провела перевірки на поліграфі, звільнивши приблизно 25-30 відсотків співробітників сфери нацбезпеки через іноземні зв'язки. Київ також знешкодив мережу з 500-600 російських інформаторів перед вторгненням 2022 року.
Основні війська РФ для вторгнення 2022 року забезпечили лише двома днями бойових набоїв і одним днем гумових куль. Дара Массікот зазначає, що
«тепер у мене є професіонали-контрактники, яких можна кинути в конфлікт без тієї соціальної ціни, що її коштують строковики». Володимир Путін, який обіймає посаду президента понад 26 років, зіткнувся з критикою щодо управління армією. Під час першого вторгнення в Україну, а також під час конфліктів у Сирії, його команда не завжди могла належним чином реагувати на виклики.
Експерти вказують на те, що російська армія зазнала значних змін, але проблеми з дисципліною, які спостерігаються сьогодні, є катастрофічними навіть за російськими мірками. Дара Массікот підкреслює, що «вони просто не розуміють, що не можна отак виснажувати власний фізичний капітал і водночас очікувати повної боєздатності». Цей процес нагадує повернення деяких аспектів дев'яностих, але "тільки на стероїдах".
Таким чином, еволюція російської армії відображає не лише зміни у військовій стратегії, а й глибокі соціально-економічні проблеми, які продовжують впливати на її готовність і здатність до ведення бойових дій. З огляду на минулі невдачі та поточні виклики, подальший розвиток російських збройних сил може суттєво вплинути на геополітичну ситуацію в регіоні та за його межами, вимагаючи уважного моніторингу з боку міжнародної спільноти.
Останні події свідчать про те, що наступальні дії Росії в Україні зазнають серйозних труднощів. Незважаючи на значні зусилля, темпи просування військ залишаються мінімальними, що викликає питання щодо ефективності стратегії, розробленої після багатьох років підготовки. Це стало результатом не лише неправильної оцінки сил противника, але й наслідком помилок, допущених під час етапів розвитку російської армії.