Дослідження впливу ізолейцину на старіння мишей
8 червня о 10:30 вчені зі Сполучених Штатів Америки оприлюднили результати дослідження, яке показало, що обмеження споживання амінокислоти ізолейцин сповільнює старіння та збільшує тривалість життя мишей. Ізолейцин є однією з трьох амінокислот із розгалуженим ланцюгом, життєво необхідною для організму, оскільки він використовується для синтезу білків, проте клітини не виробляють його самостійно. Ссавці отримують ізолейцин з їжі, зокрема, з яєць, молочних продуктів, соєвого білка та м'яса.
Методика дослідження та результати
Дослідження базувалося на попередніх спостереженнях, проведених у 2016-2017 роках серед жителів штату Вісконсин, які виявили зв'язок між рівнем ізолейцину в їжі та метаболічним здоров'ям. Зокрема, було зафіксовано, що особи з вищим індексом маси тіла споживали більше ізолейцину. У новому експерименті вчені розділили генетично різнорідну групу мишей на три категорії:
- перша отримувала контрольну дієту з 20 амінокислотами;
- другій групі знизили вміст усіх амінокислот приблизно на дві третини;
- третій групі зменшили на дві третини лише кількість ізолейцину.
На момент початку дослідження вік мишей становив близько шести місяців, що еквівалентно 30-річному віку людини.
Результати дослідження показали, що зниження рівня ізолейцину призвело до збільшення тривалості життя мишей. Тривалість життя самців зросла на 33% порівняно з контрольною групою, тоді як тривалість життя самок зросла на 7%. У мишей з обмеженням ізолейцину спостерігалися:
- зниження проявів вікової слабкості;
- нормалізація контролю рівня глюкози в крові;
- збереження стрункості тіла.
Гризуни продемонстрували вищі результати за 26 показниками здоров'я, зокрема, м'язовою силою, витривалістю, рівнем цукру в крові, станом шерсті та збереженням функцій хвоста.
Дослідники також зазначили, що у самців було зафіксовано менше вікове збільшення простати та нижчу ймовірність розвитку злоякісних пухлин. Миші з раціоном, бідним на ізолейцин, споживали значно більше калорій, але при цьому не набирали вагу, а спалювали більше енергії. Вчені помітили швидку втрату жирової маси у мишей з групи з обмеженням ізолейцину.
Ендокринолог Дадлі Ламмінг, який брав участь в обох етапах роботи, прокоментував, що "калорії з різних джерел мають неоднаковий вплив на організм".
Результати дослідження оприлюднені у виданні Cell Metabolism, і вони відкривають нові можливості для вивчення впливу амінокислот на старіння та здоров'я в цілому.
Ці результати можуть мати значні наслідки для розуміння процесів старіння та метаболізму у людей. Якщо подібні ефекти будуть підтверджені в подальших дослідженнях на людях, це може призвести до нових підходів у дієтології та лікуванні захворювань, пов'язаних зі старінням. Вивчення ролі амінокислот у збереженні здоров'я, особливо в контексті старіння, стає все більш актуальним у сучасній науці.
Дослідження, що продемонструвало позитивний вплив обмеження ізолейцину на тривалість життя мишей, підкреслює важливість харчування в процесах старіння. Це відкриття може бути пов'язане з іншими науковими досягненнями, зокрема, омолодженням печінки у мишей, яке також виявилося ефективним у запобіганні виникнення ракових захворювань. Вивчення цих процесів відкриває нові горизонти для розробки методів продовження життя.