UA RU EN

Американський історик спростував пастку Фукідіда для США та Китаю

Американський дослідник розглянув можливі наслідки конфлікту між США та Китаєм, спростовуючи популярні невірні судження.

Критика концепції пастки Фукідіда

Американський історик Віктор Девіс Хансон розкритикував концепцію пастки Фукідіда, на яку посилався Сі Цзіньпін під час американо-китайського саміту в Пекіні. Хансон навів аргументи та статистичні дані, які спростовують аналогію між стародавніми Афінами і Спартою та сучасними США і Китаєм. Він підкреслив, що жодної пастки Фукідіда — ні античної, ні сучасної — не існує.

Аргументи Хансона

Концепція пастки Фукідіда, сформульована американським політологом Гремом Аллісоном, стверджує, що усталена потужна держава, побоюючись посилення нового конкурента, починає превентивну війну. Аллісон навів приклад Стародавньої Спарти, яка напала на Афіни. Однак Хансон зазначив, що Афіни були провідною силою в Греції з часів перемоги при Саламіні, що ставить під сумнів коректність аналогії.

Хансон також наводить статистичні дані, які відображають різницю між США і Китаєм:

  • Народжуваність у США становить 1,7, тоді як у Китаї — лише 1,0.
  • США є найбільшим виробником нафти і газу, у той час як Китай імпортує 70% нафти.
  • США є найбільшим експортером продовольства, тоді як Китай ввозить 30% продуктів.
  • США мають 6-7 тисяч ядерних боєголовок, тоді як Китай — приблизно 600-700.
  • США утримують 11 авіаносних ударних груп, тоді як Китай намагається запустити третю.
  • Вісім із десяти найбільших за капіталізацією компаній світу є американськими.
  • Один американський працівник виробляє на 40% більше ВВП, ніж четверо китайських.

Хансон навів історичні приклади поразок висхідних держав, зазначаючи, що Німеччина, яка після Першої світової війни кинула виклик Британській імперії, програла Другу світову війну. Імперська Японія, атакуючи США у 1941 році, також зазнала поразки, як і СРСР, що програв Холодну війну. Хансон вказав на те, що США перебрали роль світового поліцейського у Британії приблизно з 1870 по 1920 рік без збройного конфлікту, а після 1950 року Західна Німеччина економічно вийшла на чільне місце в Європі без війни з Францією чи Британією.

Згідно з Хансоном, ідея про неминуче протистояння з США є необхідною для Пекіну, щоб подати себе як висхідну силу, а Америку — як таку, що сходить зі сцени. США мають потужні альянси з НАТО, Японією, Австралією, Філіппінами та Південною Кореєю, тоді як Китай має альянси з Північною Кореєю, ослабленим Іраном та нестабільне партнерство з Росією.

“Ми не Афіни, а вони не Спарта”, — підсумував Хансон, ставлячи під сумнів дієвість концепції пастки Фукідіда в сучасному контексті.

Ця дискусія підкреслює важливість критичного аналізу стратегічних концепцій у міжнародних відносинах, оскільки вони можуть впливати на політичні рішення та військові стратегії. В умовах зростаючої глобальної конкуренції між США і Китаєм, точність і релевантність таких ідей, як пастка Фукідіда, стають предметом жвавих дебатів серед аналітиків та політиків, оскільки вони прагнуть зрозуміти динаміку сучасних міжнародних відносин.

У контексті цих дискусій важливо також звернути увагу на те, як китайська пропаганда формує уявлення про зовнішню політику США. Дослідження міфів про "американську лінію вбивства" демонструє, як активно використовуються стереотипи для виправдання агресивної поведінки Китаю на міжнародній арені. Це підкреслює складність сучасних геополітичних відносин, що потребують більш глибокого аналізу.