Святиня "Грот Спасіння"
Американський священник Пол Маттіас Доберштайн, який пережив пневмонію наприкінці ХІХ століття, дав обітницю побудувати святиню на честь Діви Марії. Народившись у 1872 році в Розенфельді, Німеччина, він емігрував до США у 20 років. Після навчання у семінарії Святого Франциска поблизу Мілвокі, у 1897 році Доберштайн прийняв священницький сан і в 1898 році очолив парафію Святих Петра і Павла у Вест-Бенді, штат Айова.
Перші роботи над святинею, відомою як "Грот Спасіння", розпочалися у 1912 році. Святиня складається з дев'яти сполучених гротів, 26 сакральних сцен і 65 скульптур із каррарського мармуру. Будівництво потребувало понад 100 вагонів матеріалів, які до 1947 року перевозили вручну. У 1947 році було встановлено електричну лебідку, що суттєво полегшило роботу. Грот Спасіння використовує сотні тисяч мінералогічних зразків з усіх штатів США та з-за океану, у тому числі:
- олександрит із російських смарагдових копалень,
- аметист з Анд,
- нефрит із Китаю.
В одній частині комплексу було використано 65 тонн скам'янілої деревини.
Спадщина Доберштайна
Доберштайн працював над святинею протягом 42 років, померши в липні 1954 року. Після його смерті роботу продовжили його головний соратник Метью Шеренс та отець Луїс Гревінг. Грот Спасіння було внесено до Національного реєстру історичних місць США і вважається одним із найбільших рукотворних гротів у світі. Святиня започаткувала традицію декоративного гротобудування у Верхньому Середньому Заході США.
Варто зазначити, що поблизу Венеції в Італії були знайдені залишки святилища V століття до нашої ери з храмовими фундаментами та венетськими написами, що свідчить про давні храми і традиції святих місць, які досі викликають інтерес та дослідження. Спадщина Поля Маттіаса Доберштайна продовжує жити через його творіння, яке є значущим внеском у культурну і релігійну спадщину регіону.
Створення "Гроту Спасіння" стало знаковим моментом не лише для релігійної спільноти, але й для культури США, зокрема Верхнього Середнього Заходу. Ця святиня відображає зусилля індивідів у збереженні та популяризації релігійних традицій через мистецтво і архітектуру.
— Джерело невідоме
Розвиток гротобудування, започаткований Доберштайном, продовжує надихати сучасних митців і архітекторів, які прагнуть створити подібні святі простори.