Несподіваний ефект антидепресантів
Дослідження виявило, що онкопацієнти, які приймали селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) під час імунотерапії, мали вищі показники виживаності порівняно з пацієнтами, які приймали бензодіазепіни. Аналіз баз даних медичних карток за період 2015-2025 років показав, що ризик смертності у групі СІЗЗС був на 37% нижчим за два роки спостережень. Результати дослідження опубліковані в журналі PLOS Medicine, однак дослідження має спостережний характер і не доводить причинно-наслідковий зв’язок.
Дослідження пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Дослідження проводилося на пацієнтах з онкологічними захворюваннями, які одночасно приймали антидепресанти. У ньому порівняли 1567 пацієнтів, які отримували СІЗЗС, з 1567 пацієнтами, які приймали бензодіазепіни. За два роки в групі СІЗЗС померло 368 осіб, що становить 23,5%, тоді як у групі бензодіазепінів померло 539 осіб, або 34,4%. Це свідчить про значну різницю у виживаності між цими двома групами.
СІЗЗС, до яких належать флуоксетин, сертралін та есциталопрам, блокують транспортер серотоніну, що, за даними дослідження, може посилювати імунну відповідь проти пухлин. Однак варто зазначити, що пацієнти, які приймали бензодіазепіни, могли мати тяжчий перебіг хвороби, що також могло вплинути на результати. Для підтвердження цих результатів необхідні подальші рандомізовані дослідження.
Отримані результати можуть мати значний вплив на підходи до лікування онкологічних захворювань, зокрема в контексті комбінації імунотерапії і антидепресантів. Оскільки дослідження має спостережний характер, подальші рандомізовані клінічні випробування можуть допомогти встановити більш чіткі причинно-наслідкові зв’язки, що, в свою чергу, сприятиме оптимізації терапевтичних стратегій для онкопацієнтів. Важливо продовжити вивчення впливу психотропних препаратів на результати лікування раку, враховуючи можливі переваги для пацієнтів.
З огляду на нові дані про ефективність антидепресантів, стає важливим розуміти, як різні препарати впливають на здоров'я пацієнтів з супутніми захворюваннями. Наприклад, припинення використання Оземпіку може суттєво підвищити ризик серйозних ускладнень, таких як інфаркти та інсульти. Це ще раз підкреслює важливість комплексного підходу до лікування, особливо у контексті онкологічних хвороб.