Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила запобіжний захід без змін
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила без змін запобіжний захід для Ігоря Миронюка у справі про розкрадання в державному підприємстві Енергоатом. Миронюк перебуває під вартою з можливістю внесення застави у сумі 85 мільйонів гривень. Рішення суду набрало законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню.
Справа, відома як операція Мідас, була оголошена Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) 10 листопада 2025 року. В її рамках було проведено понад 70 обшуків, а також зафіксовано відмивання 100 мільйонів доларів. Організатори незаконної схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді відкатів. Гроші відмивалися у бек-офісах у центрі Києва, які належали родині Андрія Деркача. Головними фігурантами справи є:
- Тимур Міндіч, відомий під кодовим ім'ям Карлсон;
- Олександр Цукерман, також відомий як Шугармен.
Обидва втекли з країни до проведення обшуків, проти них були запроваджені санкції та оголошено в розшук.
У цій справі також фігурують чотири міністри українського уряду різних періодів, один з яких – Герман Галущенко. 12 листопада 2025 року прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Верховної Ради постанову про звільнення Галущенка та Світлани Гринчук, а 19 листопада парламент підтримав це рішення. У той же час Тимофій Милованов оголосив про свій вихід з наглядової ради Енергоатому.
Перезапуск діяльності Енергоатому та запобіжні заходи
Уряд прийняв рішення про перезапуск діяльності Енергоатому, розпустивши наглядову раду, і новий склад мають обрати до кінця року. У справі також обрані запобіжні заходи щодо інших підозрюваних:
- Леся Устименко отримала тримання під вартою на 60 днів з заставою 25 мільйонів гривень, яка була внесена 13 листопада 2025 року;
- Ігор Миронюк був взятий під варту до 8 січня 2025 року з сумою застави спочатку 126 мільйонів гривень, яку пізніше зменшили до 112 мільйонів, а потім до 85 мільйонів;
- Ігор Фурсенко також перебуває під вартою до 8 січня 2025 року з заставою 95 мільйонів гривень, апеляцію не підтримали;
- Дмитро Басов отримав тримання під вартою на 60 днів з заставою 40 мільйонів гривень, за яку гроші вже були внесені, що дозволило йому вийти на свободу;
- Людмила Зоріна отримала тримання під вартою на 60 днів з заставою 12 мільйонів гривень, яка також була внесена;
- Олексій Чернишов перебуває під вартою до 16 січня 2026 року з заставою 51 мільйон гривень, і ця сума також була сплачена.
Крім того, 1 грудня 2025 року Міндічу заочно обрали запобіжний захід – тримання під вартою, а справу можуть передати до Інтерполу. 15 лютого 2026 року Германа Галущенка затримали при спробі перетину кордону, а наступного дня йому було повідомлено про підозру. 17 лютого 2026 року суд відправив Галущенка у СІЗО з заставою 200 мільйонів гривень, яка була зменшена на 50 мільйонів, а наприкінці червня застава була внесена.
“Заслухавши доводи сторін, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишила апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення без задоволення, а ухвалу слідчого судді — без змін. Наразі застава не внесена, особа перебуває під вартою”, – зазначили в пресслужбі Апеляційної палати ВАКС.
Розслідування справи про розкрадання в Енергоатомі відзначається масштабністю та залученням високопосадовців, що вказує на системні проблеми у державному управлінні. Важливим є також те, що справи з такими серйозними обвинуваченнями не лише впливають на імідж уряду, але й ставлять під сумнів ефективність антикорупційних заходів в Україні. Події навколо цієї справи можуть мати довгострокові наслідки для політичної ситуації в країні та формування довіри до державних інституцій.