Дослідження генетичного розриву
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology & Evolution 8 липня 2026 року, виявило генетичний розрив між двома епохами використання коридорної гробниці Гаврині, які були розділені демографічною кризою близько 3000 року до нашої ери. Вчені з Копенгагенського університету провели аналіз ДНК, який показав абсолютний генетичний розрив між спільнотами двох періодів. Перша група населення належала до землеробських популяцій неоліту північної Франції та Німеччини, тоді як люди, які заселили територію після катастрофи, мали генетичні зв'язки з півднем Франції та Іберійським півостровом.
Виявлені патогени та соціальні зміни
Дослідження також виявило сліди патогенів, зокрема чумної палички (Yersinia pestis) та збудника поворотної лихоманки (Borrelia recurrentis). Археологи з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) зафіксували аномально високий рівень смертності серед дітей та молоді у ранній період. У цей час у гробниці ховали кілька поколінь однієї великої родини. У пізніший період поховання стали вибірковими, і там спочивали переважно представники однієї чоловічої лінії.
Будівництво мегалітичних гробниць у Західній і Північній Європі припинилося в один і той же час, що може свідчити про спільні причини колапсу, серед яких:
- хвороби
- екологічні стреси
- інші тогочасні кризи
Результати наукової роботи, опубліковані в журналі Nature Ecology & Evolution, підкреслюють важливість дослідження стародавніх генетичних зв’язків для розуміння історії людства.
Ці результати мають суттєве значення для вивчення соціальних та екологічних умов, які вплинули на розвиток давніх цивілізацій. Виявлений генетичний розрив вказує на можливі катастрофічні події, які могли змінити демографічну структуру населення. Дослідження підкреслює, що зміни у способі поховання також можуть свідчити про соціальні трансформації, які сталися внаслідок цих криз.