UA RU EN

Архівні доноси на Довженка: хто "стукав" і чи була причетна дружина

Дослідження архівів відкриває нові грандії в історії Довженка та його оточення. Фото: Главком

Виявлення доносів на Олександра Довженка

Кінознавець Сергій Тримбач, працюючи з архівами, виявив доноси на видатного українського письменника і кіномитця Олександра Довженка, які надходили в радянські часи. У своїх дослідженнях Тримбач наводить імена осіб, які доносили на Довженка, та спростовує причетність його дружини, московської акторки Юлії Солнцевої, до цих доносів.

Олександр Довженко, який вважається однією з ключових фігур українського кінематографа, зазнавав переслідувань у радянський період. Сергій Тримбач, який є кінокритиком, науковцем та кіносценаристом, вивчав архіви, що належать Довженку та його дружині. Частина документів, зокрема доноси, зберігається в архіві Служби безпеки України в Києві. Тримбач зазначає, що доноси на Довженка були розшифровані та прокоментовані істориками Романом Росляком та Юрієм Шаповалом.

Список осіб, які доносили на Довженка

Серед тих, хто доносив на Довженка, були такі відомі постаті, як:

  • Микола Бажан
  • Юрій Смолич

“Деякі документи, як я вже казав, збереглися в архіві СБУ в Києві. Головно це доноси на Довженка. На нього 'стукали', звісно, що в примусовому порядку, навіть Микола Бажан, Юрій Смолич.”

Сергій Тримбач

Тримбач також підкреслює, що, за його версією, Довженко, ймовірно, знав про доноси, адже його стосунки з Бажаном у пізні роки були напруженими, тоді як з Смоличем він підтримував дружні стосунки.

Дослідження також спростовує підозри щодо причетності Юлії Солнцевої до доносів. Тримбач зазначає: “Була підозра якраз щодо Солнцевої, що це вона 'стукала'. Головний доказ – у якомусь донесенні згадано: 'Во сне говорил на украинском языке'. Хто це міг посвідчити, як не дружина? Одначе ж про це йдеться в донесенні іншої людини, яка посилається на слова Солнцевої.” Це свідчить про те, що питання доносів потребує додаткового розслідування та аналізу.

Сергій Тримбач також брав участь у підготовці повного видання щоденникових записів Олександра Довженка, яке побачило світ у 2013 році у видавництві "Фоліо". “І можу посвідчити: опубліковано всі щоденникові нотатки, які знаходились у РГАЛИ. Але є виїмки з документів – очевидно, щось знищили раніше або сам Довженко, або Солнцева,” – підкреслює Тримбач.

У 2024 році буде відзначено 130 років з Дня народження Олександра Довженка. У цей час в Одесі розпочалося виробництво фільму "Режисер", присвяченого його творчості. Сергій Тримбач, який є лауреатом кількох премій, зокрема Державної премії України ім. О. Довженка (2008) та премії ім. Джеймса Мейса (2016), продовжує досліджувати спадщину Довженка, працюючи над книгою "Олександр Довженко. Від пекла до раю", яка вийде у 2026 році.

Відкриття Сергія Тримбача свідчить про важливість вивчення архівних документів для розуміння історії української культури та особистості Олександра Довженка. Дослідження доносів, які стосувалися його творчості та особистого життя, підкреслює складність відносин митця з оточенням у контексті репресивної радянської системи. Водночас, підготовка нових видань, присвячених Довженку, сприяє збереженню його спадщини та популяризації українського кіномистецтва. Такі дослідження можуть відкривати нові перспективи для розуміння творчості митця та його місця в історії України.

Дослідження Сергія Тримбача не лише розкриває імена донощиків, але й підкреслює складності стосунків Довженка з владою. Щоб дізнатися більше про особисте життя митця та його відносини з радянською системою, ознайомтеся з невідомими фактами про його стосунки з владою.