Ферментовані овочі та мікропластик
Південнокорейські науковці виявили бактерію Leuconostoc mesenteroides CBA3656 у традиційній страві кімчі, яка має здатність зв’язувати нанопластик і сприяти його виведенню з організму. Дослідження, опубліковане в науковому журналі Bioresource Technology, показало, що в лабораторних умовах ця бактерія зв’язала 87% нанопластику з полістиролу, доданого у воду. У експерименті, в якому використовувалася рідина, що імітує середовище людського кишківника, Leuconostoc mesenteroides CBA3656 захопила 57% пластикових частинок.
Результати досліджень
Для перевірки ефективності бактерії безмікробним мишам давали її з кімчі. Результати показали, що у випорожненнях гризунів виявили збільшення кількості нанопластику. Це дослідження підтверджує дані попередніх експериментів, проведених у 2025 році, коли вчені встановили, що окремі пробіотичні бактерії збільшували виведення мікропластику з організму мишей на 35%. При цьому кількість пластику в кишківнику мишей зменшилася на 67%.
Дослідження 2026 року також виявило, що бактерія Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, присутня в йогурті, сприяла виведенню пластикових частинок. Миші, які отримували Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, виводили у 12 разів більше мікропластику, а також демонстрували менше ознак пошкодження кишківника. Всі експерименти на мишах проводили на тваринах без звичайної кишкової мікрофлори.
Попри обнадійливі результати, наразі немає достатньо доказів, що мікропластик і нанопластик спричиняють конкретні захворювання у людей. Значна частина мікропластику, ймовірно, проходить через травну систему природним шляхом. Тим не менш, забруднення пластиком дедалі частіше розглядають не лише як екологічну проблему, а й як загрозу громадському здоров'ю, зазначає Се Хі Лі.
“Забруднення пластиком дедалі частіше розглядають не лише як екологічну проблему, а й як загрозу громадському здоров'ю.” — Се Хі Лі
Для підтвердження ефективності бактерії Leuconostoc mesenteroides CBA3656 необхідні додаткові дослідження з урахуванням природної кишкової мікрофлори та за участю людей.
Дослідження про бактерії, що допомагають виводити мікропластик, відкриває нові перспективи у боротьбі з забрудненням пластиком, яке стає все більш поширеним. Проблема мікропластику не лише екологічна, а й потенційно небезпечна для здоров'я людини, що підкреслює важливість подальших досліджень у цій сфері. Зокрема, вивчення ефектів на людську мікрофлору може суттєво вплинути на розуміння безпеки та ефективності таких пробіотичних методів для очищення організму.
Враховуючи негативний вплив мікропластиків на здоров'я, який підтверджують численні дослідження, важливо звернути увагу на те, як саме ці частинки можуть впливати на клітини організму. Дослідження показали, що мікропластик у воді здатний вивільняти радикали, що пошкоджують ДНК і клітини. Більш детально про це можна дізнатися у нашій статті про небезпечні наслідки мікропластиків.