Обмін військовополоненими між Україною та Росією
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про черговий обмін військовополоненими між Україною та Росією, який відбудеться найближчим часом. Про це він повідомив під час форуму "Архітектура безпеки" 1 червня, зазначивши, що процес обміну триває. Буданов не уточнив кількість людей, які підлягають обміну, проте наголосив, що обмін цивільними є складнішим питанням, оскільки в Україні менше цивільних заручників, ніж у Російській Федерації.
Деталі обміну
У Головному управлінні розвідки (ГУР) розкрили деталі підготовки до обміну у форматі "1000 на 1000". Представник ГУР Андрій Юсов зазначив, що обмін у цьому форматі буде "змішаним". Серед тих, кого планують повернути, є:
- військові, які перебували в неволі з 2022 року;
- жінки;
- важкохворі;
- важкопоранені.
15 травня відбувся перший етап обміну у форматі "1000 на 1000", в рамках якого з російського полону повернулися 205 українських військових. Більшість з цих військових перебували в неволі з 2022 року. Володимир Зеленський у грудні 2025 року зазначав, що Росія гальмує обміни через бажання досягти загальних домовленостей. Омбудсмен Дмитро Лубінець також наголошував, що затримка пов'язана з позицією Росії.
Під час обговорення обмінів, Кирило Буданов висловив сподівання на нові обміни:
«Я думаю, що найближчим часом ви побачите ще обмін військовополонених».Він також зазначив, що "у нас немає такої кількості цивільних, яка є в заручниках Російської Федерації, з абсолютно зрозумілих причин. Але разом з тим ми якось потрошку все ж таки повертаємо".
Згідно з інформацією, що надійшла, російська сторона активно гальмує процеси обміну, що підтвердив і президент Зеленський, заявивши:
«Росіяни почали гальмувати процеси обміну, тому що хочуть загальних домовленостей».Буданов оцінив шанси завершення активної фази війни до листопада.
Обміни військовополоненими є важливим елементом гуманітарної політики України, адже повернення українських громадян з полону відображає зусилля держави з захисту своїх громадян. Тривалі затримки в обміні, зокрема з боку Росії, вказують на складність переговорного процесу та політичні мотиви, які можуть впливати на цю ситуацію. Продовження обміну, навіть в умовах ускладнень, є позитивним сигналом у контексті відновлення довіри та зусиль, спрямованих на вирішення гуманітарних питань в умовах конфлікту.
Водночас, важливо зазначити, що затримки в обміні полоненими викликані позицією Москви, що підтверджують останні заяви українських посадовців. Більш детальну інформацію про те, чому процес обміну у форматі "1000 на 1000" не відбувається так швидко, можна знайти у нашій статті про гальмування обміну полоненими.