Впровадження чотириденного робочого тижня
Впровадження чотириденного робочого тижня стає все більш популярним у світі, завдяки позитивному впливу на продуктивність та добробут працівників. Дослідження, проведене в 2025 році, охопило майже 3000 працівників з понад 140 організацій у розвинених країнах і показало, що перехід на скорочений графік без зменшення зарплати призводить до зниження вигорання, покращення фізичного та психічного стану працівників, а також зростання задоволеності роботою. Водночас ефективність компаній не лише не знизилася, а в деяких випадках навіть зросла.
В Ісландії пілотний проєкт, що стартував у 2015 році, охопив тисячі держслужбовців. Результати показали зниження стресу та втоми працівників без погіршення якості роботи. Цей експеримент став основою для подальших роздумів про можливість впровадження подібних моделей в інших країнах.
Досвід інших країн
Португалія також активно досліджує можливості чотириденного робочого тижня. У 2023 році в рамках державного пілота для приватних компаній участь взяли понад тисячу співробітників. Робочий час у Португалії зменшили приблизно на 14%, при цьому бізнес не зазнав значних фінансових втрат. Такі результати свідчать про потенціал для впровадження нових робочих моделей без негативних наслідків для компаній.
У Бельгії варіант стисненого тижня, що передбачає чотири дні роботи зі збільшеною тривалістю змін, виявився менш популярним. Тільки близько 1% працівників скористалися цією можливістю, що свідчить про обережність бізнесу в питаннях змін робочого графіка.
Швеція, у свою чергу, провела експеримент зі скороченням робочого дня до шести годин. Це призвело до необхідності найму додаткового персоналу, що, в свою чергу, збільшило витрати компаній. Цей випадок показує, що скорочення робочого часу може мати і негативні фінансові наслідки для бізнесу.
Головний висновок з цих прикладів полягає в тому, що чотириденний робочий тиждень не є універсальним рішенням. Його впровадження може бути успішним в одних країнах та менш ефективним в інших, залежно від специфіки галузей, економічних умов і культури праці.
Що стосується України, то після завершення війни може виникнути потенціал для впровадження нових робочих моделей, зокрема, чотириденного робочого тижня. Це питання потребує детального аналізу та врахування досвіду інших країн.
У майбутньому важливо буде продовжувати дослідження впливу скороченого робочого тижня на бізнес та працівників, аби знайти оптимальні рішення для різних сфер діяльності.
Попит на чотиридений робочий тиждень демонструє зміни в сучасних трудових відносинах, де акцент робиться на балансі між роботою та особистим життям. Дослідження в різних країнах підтверджують, що зменшення робочих годин може позитивно вплинути на загальну продуктивність та добробут працівників, проте не всі моделі підходять для кожної економіки. Україна, з огляду на свій контекст і можливості, може взяти до уваги міжнародний досвід при впровадженні нових робочих моделей у майбутньому.