Дослідження артефактів з Єхегіс-1
Дослідження 40 кістяних артефактів з 6000-річного скельного укриття Єхегіс-1 у Вірменії надало нові дані про використання кісток тварин у халколіті. У рамках наукового проєкту, проведеного міжнародною групою, включаючи Марину Евору та Марію Антоносян, було проаналізовано артефакти, знайдені в укритті, яке розташоване приблизно на висоті 1500 метрів над рівнем моря в долині річки Єхегіс, регіон Вайоц Дзор. Радіовуглецевий аналіз показав, що заселення цього укриття відбувалося між 4100 і 3500 роками до нашої ери.
Методи дослідження та результати
Застосування методу ZooMS, що ґрунтується на аналізі білків колагену за допомогою мас-спектрометрії, дозволило ідентифікувати 39 з 40 артефактів без видимих пошкоджень. Серед знайдених предметів:
- 16 виготовлені з кісток кози
- 11 з вівці
- 6 з кролика
- 1 з газелі
- 2 з свині або кабана
Три зразки були ідентифіковані лише на рівні ширших груп тварин. Вівці і кози, як виявилося, відігравали важливу роль не лише у харчуванні, а й як джерела сировини для виготовлення знарядь праці.
Серед артефактів також виявлено 19 трубчастих кістяних виробів, які мають довгі і вузькі форми. На їхніх поверхнях помітні сліди розпилювання, скручування та стирання, проте функції цих трубчастих артефактів залишаються невизначеними. Загалом у колекції 40 артефактів налічується:
- 23 незавершені вироби
- 10 готових інструментів
- 4 виробничі обрізки
- 3 необроблені або мінімально оброблені фрагменти кісток
Обробка кісток відбувалася в межах скельного укриття, а загострені інструменти, ймовірно, використовувалися для обробки шкіри, ткацтва, плетіння кошиків або оздоблення кераміки. Важливо зазначити, що на кістках не виявлено слідів використання металевих інструментів.
Окрім дослідження артефактів, також згадується розкопка незвичайного поховання жінки, яке датоване близько 2700 років тому у Мецаморі, Вірменія. Жінка була похована у щільно стиснутому положенні у дворі будинку разом із циліндричною печаткою урартського типу та бронзовими предметами, що свідчить про її особливе соціальне становище. Поховання, ймовірно, було створене під час заселення будинку. Ізотопний аналіз свідчить про те, що жінка, можливо, провела дитинство поза місцевістю поховання.
Таким чином, результати дослідження артефактів з Єхегіс-1 та поховання у Мецаморі відкривають нові горизонти для розуміння соціальної структури та культурних практик халколіту на території сучасної Вірменії. Вивчені артефакти свідчать про складні взаємини між людьми та тваринами, а також про технологічні досягнення того часу, що може допомогти в подальшому вивченні еволюції людських спільнот у цьому регіоні. Результати також підкреслюють важливість археологічних досліджень для реконструкції минулого та його впливу на сучасність.
Цікавим доповненням до археологічних відкриттів у Вірменії стало нещодавнє виявлення 2700-річного поховання жінки, що містить урартську печатку. Це знахідка підкреслює багатий культурний контекст регіону та його історичну значущість. Детальніше про цю важливу археологічну подію читайте в нашій статті про поховання жінки з урартською печаткою у Мецаморі.