Умовно-дострокове звільнення засудженого для проходження військової служби
6 травня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України розглянув конституційну скаргу Лужинецького Анатолія Олександровича. Він оскаржує положення статті 81-1 Кримінального кодексу України, які унеможливлюють умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби для осіб, засуджених за умисне вбивство двох осіб та до довічного позбавлення волі. Суддя-доповідач Віктор Городовенко вказав на важливість цієї справи, після чого суд перейшов до закритої частини засідання для ухвалення рішення.
Лужинецький А.О. відбуває покарання в Державній установі Вінницька установа виконання покарань (№ 1), де був засуджений до довічного позбавлення волі. Він звертався до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, однак ухвалою від 16 вересня 2025 року суд відмовив у його задоволенні. Подальша апеляція до Вінницького апеляційного суду, яка відбулася 7 жовтня 2025 року, також не принесла позитивних результатів, оскільки апеляційний суд залишив ухвалу міського суду без змін.
Суть скарги Лужинецького А.О.
У своїй скарзі Лужинецький А.О. стверджує, що положення закону не передбачають підстав для звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від відбування покарання у зв'язку з виявленням ними бажання проходити військову службу в ЗСУ. Він також зазначає, що:
- Засуджений до довічного позбавлення волі, який більше 25 років тому вчинив вбивство двох осіб, здатен за ці роки створити в собі готовність до самокерованої правослухняної поведінки та сформувати в собі повноцінний обов'язок захисту Вітчизни.
- Виключили зазначеного засудженого із осіб, які здатні захищати Вітчизну, що обмежує сформований в ньому обов'язок в реалізації.
Скарга перевіряє відповідність оспорюваних положень статті 81-1 Кримінального кодексу України статтям 3, 23, 24, 28, 64, 65, 68 Конституції України. Запити з цього питання були направлені до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, а також до низки вищих навчальних закладів і наукових установ, що займаються правом.
Судове засідання 6 травня 2026 року стало важливим етапом у розгляді питання про можливість умовно-дострокового звільнення осіб, які відбувають покарання за особливо тяжкі злочини, і його наслідки можуть мати значний вплив на правозастосування в Україні.
Розгляд цієї справи відображає складність юридичних і етичних питань, пов'язаних із умовно-достроковим звільненням засуджених, особливо тих, хто вчинив тяжкі злочини. Від рішення суду залежить не лише доля конкретного засудженого, а й формування правозастосувальної практики, яка може вплинути на подальші випадки аналогічного характеру.