Критика концепції союзу середніх держав
Джордж Фрідман, засновник аналітичної компанії Geopolitical Futures, висловив критику на адресу концепції союзу середніх держав, запропонованої Марком Карні, колишнім головою Банку Англії. Фрідман вважає цю ідею економічно та безпеково нежиттєздатною, аргументуючи це домінуванням США та Китаю на світовій арені. За його словами, ці дві країни контролюють майже половину світової економіки, що робить малоймовірним успіх будь-якого альянсу, що не включає їх.
Слабкість середніх держав
Фрідман звернув увагу на те, що жодна з країн, які можуть потрапити до такого союзу, не є достатньо сильною для того, щоб конкурувати з США та Китаєм. Він зазначив, що, ділячи половину світового ринку на вісім країн,
“жодна з них окремо, ні всі разом не є достатнім ринком для решти світу.”Це свідчить про те, що держави з ВВП понад трильйон доларів не можуть створити ефективної альтернативи домінуванню великих економік.
Фрідман також поставив під сумнів можливість компенсації втрат від китайського та американського ринків. Він запитав:
“Чи може Південна Корея компенсувати втрату китайського та американського ринків за рахунок німецького?”Це питання підкреслює труднощі, з якими стикаються середні держави в умовах глобальної економічної конкуренції.
Канада, наприклад, експортує 75% своїх товарів до США та 15% до Китаю, що робить її вразливою до змін у політиці цих країн. Фрідман підсумував, що
“немає нічого небезпечнішого, ніж бути багатим і слабким,”попереджаючи, що країни, які не можуть вплинути на глобальні процеси, ризикують залишитися на узбіччі. У світлі цих фактів, концепція союзу середніх держав виглядає все більш сумнівною.
Критика Фрідмана підкреслює складність глобальної економічної архітектури, де домінування великих країн, таких як США та Китай, створює виклики для менших держав. Середні країни, які намагаються сформувати альянси, повинні враховувати не лише свої внутрішні економічні реалії, але й світову політичну динаміку, яка часто визначається інтересами цих двох гігантів. Це може вплинути на їхнє стратегічне позиціювання у міжнародних відносинах та економіці.