Захист єдиного житла боржника
Згідно з українським законодавством 2026 року, єдине житло боржника захищене від стягнення за умови, що сума боргу не перевищує 20 мінімальних заробітних плат, що становить приблизно 172 тисячі гривень. У разі, якщо заборгованість є меншою за цю суму, примусове виселення боржника з його житла є неможливим. Це закріплено в законі "Про виконавче провадження", який встановлює особливий статус єдиного житла.
Виконавець зобов'язаний накласти арешт на майно боржника, навіть якщо сума боргу є меншою за зазначений поріг. Проте, згідно з статтею 48 Закону, виконавець не має права одразу переходити до стягнення нерухомості. У випадку, коли борг перевищує 172 тисячі гривень і у боржника немає інших активів, механізм продажу єдиного житла через платформу СЕТАМ може бути запущений.
Правові аспекти виселення
Наявність прописаних у квартирі дітей є найсильнішим юридичним запобіжником від виселення. Виконавець зобов'язаний отримати дозвіл від органів опіки та піклування для виселення дитини. Також органи опіки можуть надати згоду лише за умови, що дитина отримає нове житло, яке не буде гіршим за попереднє.
Послідовність стягнення активів передбачає, що першими підлягають арешту:
- грошові кошти,
- доходи,
- рухоме майно,
- другорядна нерухомість.
Водночас, у разі арешту майна, боржник зберігає право проживати у квартирі, однак не може її продати, подарувати чи переписати на родичів до повного погашення боргу.
Законодавчі зміни, що стосуються захисту єдиного житла боржників, мають на меті забезпечити соціальну справедливість та захист прав осіб, які можуть опинитися у складних фінансових ситуаціях. Встановлення чітких порогів для арешту житла та вимог до виконавців може зменшити ризики неправомірних виселень, особливо в умовах, коли у квартирі проживають діти. Це підкреслює важливість балансу між правами кредиторів і соціальними потребами населення.