Інтерв'ю з екс-керівником МІ-6 Алексом Янґером
У березні 2026 року було записано інтерв'ю з екс-керівником МІ-6 Алексом Янґером, яке стало відомим лише після його смерті у червні 2026 року. У цьому інтерв'ю Янґер обговорює ситуацію навколо війни США та Ізраїлю з Іраном, зазначаючи, що ініціатива на боці Ірану, який виявився стійкішим, ніж очікувалося. Він підкреслює, що режим в Ірані, попри свою агонію, отримує відстрочку завдяки війні, а Корпус вартових ісламської революції (КВІР) фактично захопив владу, утворивши хунту.
Янґер зазначає, що Іран застосовує горизонтальну ескалацію та енергетичну війну, зокрема тримає Ормузьку протоку під загрозою за допомогою дронів. Він вказує, що навіть маючи лише 10% початкових запасів дронів, Іран може тримати протоку під контролем, оскільки "аудиторія, яку треба переконати, це не солдати, а власники нафтових танкерів і капітани, що ними керують". Він також зазначає, що "вони провернули доволі витончену річ: тримають протоку відкритою для себе і закритою для всіх, кого називають ворогом".
Ситуація в Ірані та наслідки для безпеки
На початку війни був убитий Алі Хаменеї, а його син Моджтаба Хаменеї став новим верховним лідером Ірану. Янґер вказує на бомбардування Натанзу та збагачувального майданчика, а також на те, що за оцінками, до 10 000 громадян Ірану було розстріляно бойовиками під егідою КВІР під час січневого повстання. Попри це, за даними виборів президента Пезешкіана, щонайменше 80% населення Ірану не підтримує теократичний режим.
Він також висловлює занепокоєння щодо політизації американської розвідки, що може призвести до провалів. Янґер стверджує, що
“це закладає в систему можливість провалу розвідки - адже провали трапляються тоді, коли ми дозволяємо політизувати розвіддані або підганяти їх під те, що, як нам здається, хоче почути той, хто ухвалює рішення.”
Екс-керівник МІ-6 вважає, що Європа повинна переглянути свою безпекову залежність від США.
“Мені справді прикро через ті вигоди, які отримає від цього Росія,”- зазначає Янґер, вказуючи на те, що Росія отримує вигоди від війни, включаючи поліпшення бюджету та менше перехоплювачів для України.
На думку Янґера, найбільш імовірний кінець війни — це повалений, але не добитий Іран, що створить довготривалу проблему. Він підкреслює, що
“ненависть, яку воно породило, вкорінена, і вона триватиме десятиліттями.”
Янґер наголошує на складності ситуації, кажучи:
“Я просто не бачу, як можна здобути повну воєнну перемогу з повітря. Просто не бачу.”
В інтерв'ю екс-керівник МІ-6 також підкреслює важливість адаптації до нових умов, відзначаючи, що
“ми живемо у світі тотального стеження,”та закликає до співпраці у сфері розвідки, вказуючи, що
“для нас головне - пожинати плоди цих інновацій, не опинившись, сподіваюся, у тій самій ситуації.”
Це інтерв'ю підкреслює складність та багатогранність конфлікту в Ірані, а також виклики, з якими стикається міжнародна спільнота в контексті регіональної безпеки. Висловлені Янґером занепокоєння щодо політизації розвідки та можливих наслідків для безпеки в Європі можуть спонукати до переосмислення підходів до зовнішньої політики. У світі, де геополітичні інтереси стикаються з внутрішніми конфліктами, важливо враховувати нові реалії та адаптувати стратегії для забезпечення стабільності та безпеки.