Вплив механізму CBAM на економіку України
Європейський Союз запровадив механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) з 1 січня 2026 року, що стане серйозним економічним бар'єром для України. Згідно з оцінками, вплив CBAM може призвести до втрат від 4,8 до 6,3% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Експортні втрати, пов'язані з цим механізмом, можуть становити від 1,4 до понад 3,6 мільярда доларів щорічно. Частка ЄС в експорті товарів, які підпадають під CBAM, зросла з 41% у 2021 році до 68% у 2025 році.
Національна асоціація добувної промисловості (НАДПУ) зазначила, що
“механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM)... для України цей інструмент дедалі більше виглядає як серйозний економічний бар'єр”. Вони також підкреслили, що CBAM
“фактично створює нерівні умови конкуренції”, що може призвести до повного припинення експорту окремих видів української металопродукції до ЄС.
Виклики для українських металургів
Серед важливих деталей, українські металурги вже сплачують за викиди 74-76 євро за тонну CO₂, а додаткові витрати на виробництво сталі зростають на 60-100 доларів за тонну через новий механізм. Це суттєво впливає на конкурентоспроможність українських виробників, особливо в умовах війни, коли ситуація в галузі і так є складною.
На фоні цих викликів, НАДПУ наголосила, що
“усе це відбувається на тлі і без того складної ситуації в галузі... Це вже не лише економічне питання, а фактор соціальної стабільності та обороноздатності”.
Крім того, на одному з ключових виробничих підрозділів АрселорМіттал Кривий Ріг затримано виробництво, що також підкреслює серйозність ситуації. Найбільші ризики, пов'язані з CBAM, прогнозуються на 2029-2030 роки, коли зникнуть безкоштовні квоти на викиди в ЄС. До війни гірничо-металургійний комплекс формував понад 10% ВВП України та третину її експорту, проте нині його майбутнє виглядає під загрозою через нові економічні умови.
Запровадження CBAM у Європейському Союзі відкриває нові виклики для українських підприємств, особливо в контексті війни та вже існуючих економічних труднощів. Втрата частини експорту та підвищення витрат на виробництво можуть мати серйозні наслідки для економіки України, зокрема в гірничо-металургійному секторі, який є критично важливим для країни. Успішна адаптація до нових умов вимагатиме від українських виробників інноваційних підходів та можливих трансформацій у виробничих процесах.
В умовах нових викликів, зокрема через запровадження вуглецевого податку, українські металурги стикаються з серйозними економічними втратами. Цей механізм уже призвів до зупинки експорту металу з України, що загрожує тисячами робочих місць та суттєвими фінансовими втратами для країни. Важливо розуміти, як ці зміни впливають на економіку та соціальну стабільність в Україні.