Вплив механізму CBAM на українську металургію
Європейський Союз запровадив механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), що створює серйозні загрози для української металургії, яка може втратити ключовий ринок збуту. Впровадження CBAM, яке наразі діє для України, не супроводжується відтермінуванням, що вже призвело до закриття цехів на підприємствах. Зокрема, компанія АрселорМіттал Кривий Ріг закрила один прокатний цех через зростання витрат, пов'язаних із новими умовами.
Податок у ЄС може становити від 86 до 100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди складає близько 30 гривень за тонну. За оцінкою GMK Center, українська економіка може втратити до 5 мільярдів доларів експортних доходів протягом наступних п’яти років. Зазначимо, що близько 80% українського металу постачається саме до країн ЄС. Металургія, разом із гірничодобувною галуззю, формує близько 7% валового внутрішнього продукту України, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту.
Виклики для українських виробників
Крім металургії, під дію CBAM також потрапляють цементна та хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії. Наразі Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і ці товари забезпечують близько 2% українського ВВП. Проте українські виробники опинилися в умовах, які є гіршими, ніж у інших експортерів до ЄС. Компанія Метінвест підкреслює, що українські підприємства не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
В умовах таких викликів українські компанії звертаються до Єврокомісії з проханням про можливість отримання особливого або перехідного режиму застосування CBAM. За словами представників бізнесу, для України критично важливо добитися від ЄС таких умов. Аналітики вказують на те, що повна декарбонізація вимагатиме мільярдних інвестицій і багатьох років роботи, що наразі є недоступним для українських компаній. Директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA, Станіслав Зінченко, зазначив:
«Вплив CBAM на українську економіку буде мінімальним, однак українські експерти вважають, що необхідно активно вести переговори з Єврокомісією, щоб реалізувати законні права на відтермінування.»
Таким чином, запровадження вуглецевого податку в ЄС ставить українську металургію перед серйозними викликами, які можуть призвести до значних економічних втрат.
Впровадження механізму CBAM відображає глобальні тенденції до зменшення викидів парникових газів, однак для України це може стати причиною економічних труднощів у ключових галузях промисловості. З огляду на те, що ЄС є основним ринком для українських металургійних продуктів, важливо, щоб українські підприємства мали можливість адаптуватися до нових умов, які можуть загрожувати їхній конкурентоспроможності.