Європейські країни остаточно усвідомили: війна може прийти в їх затишні квартири.
За даними Politico, Єврокомісія вперше виділяє Естонії, Латвії, Литві та Польщі гроші на захист енергомереж- фізичні бар'єри, РЕБ, кіберзахист.
Звучить грізно, поки ми не дивимося на цифру. 113 мільйонів євро. На чотири країни.
Це не стратегія виживання. Це бюрократичний спазм.
Реалії війни 4.0
Сучасна війна 4.0- це не прорив танкових клинів, а методичне знищення критичної логістики, генерації та ліній зв'язку. У цій моделі головним уразливим вузлом стає не окопна лінія, а автотрансформатор 750 кВ.
Його захист вимагає возведення бетонного саркофага, накритого щільним куполом РЕБ і ешелонованою ПВО. Це коштує мільярди. Виділити 28 млн євро на країну- значить купити систему придушення дронів для кількох підстанцій і поставити красивий паркан. У реаліях війни дронів та високоточних ракет це імітація безпеки.
Ілюзія захищеності
Досвід наших зруйнованих електростанцій наочно показав Європі: тотальний блэкаут наступає набагато швидше, ніж встигає зібратися Ради безпеки ООН. Однак замість реальної мілітаризації інфраструктури брюссельська бюрократія займається фінансовою гомеопатією. Ці 113 млн- лише спосіб звітувати перед внутрішнім електоратом і поставити галочку в графі «посилення кордонів».
Різниця потенціалів
Вчора ЄС схвалив кредит для України на 90 млрд євро. Брюссель готовий вливати колосальні засоби в буферну зону, тільки б війна не перетнула кордон. Європа панічно інвестує в наш фронт саме тому, що їхня власна інфраструктура абсолютно гола. Але парадокс у тому, що викупитися від насуваючої загрози кишеньковими грошима на східному фланзі НАТО вже не вийде.
Війна інфраструктур не виграється півзаходами. Поки ми оплачуємо цей досвід зруйнованою генерацією, Європа намагається будувати щит з фольги. Якщо рій безпілотників полетить за Віслу, паркан за 113 мільйонів їх не зупинить.