Санкції проти Ксенії Федорової
Європейська Рада 24 вересня 2026 року запровадила санкції проти Ксенії Федорової, колишньої керівниці російського пропагандистського медіа Russia Today France. Ці заходи були вжиті у зв'язку з її роллю у продовженні гібридної діяльності Росії та інформаційних маніпуляціях. У рамках рішення ЄС санкції стосуються 81 особи та 20 організацій, а активи Федорової будуть заморожені.
Ксенія Федорова раніше займала посаду президентки та директорки з інформаційних питань у Russia Today France. Вона брала участь у створенні редакційної політики RT France, включаючи формування проросійських наративів про російсько-українську війну. Після призупинення діяльності RT у країнах ЄС, Федорова продовжила поширювати ці наративи у французьких медіа, зокрема CNews, Europe 1 та Le JDNews.
Згідно з рішенням ЄС, активи Федорової, а також інших осіб, що потрапили під санкції, будуть заморожені. Громадянам та компаніям ЄС забороняється надавати кошти, фінансові активи чи інші економічні ресурси цим особам і організаціям. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро висловив підтримку цьому рішенню, підкресливши:
"Наша рішучість непохитна: ті, хто вважає, що може безкарно проводити ворожі маневри проти нашої демократії, потерплять від наслідків." - Жан-Ноель Барро
Правові дії та суспільний резонанс
Крім того, 3 серпня 2026 року паризький суд відхилив апеляцію Ксенії Федорової щодо депортації з Франції та замороження її активів. Роботодавці Федорової у Франції назвали це рішення порушенням свободи слова. Таким чином, ситуація навколо Ксенії Федорової продовжує залишатися в центрі уваги, оскільки санкції та правові дії викликають обговорення у суспільстві.
Санкції проти Ксенії Федорової відображають зусилля Європейського Союзу у боротьбі з дезінформацією та гібридними загрозами, з якими стикаються країни ЄС. Рішення про замороження активів та заборону фінансових операцій з особами, що сприяють дестабілізації демократії, підкреслює серйозність підходу ЄС до даної проблеми. Ця ситуація також викликає широкий суспільний резонанс, оскільки питання свободи слова та прав людини залишаються важливими аспектами у контексті міжнародних відносин і внутрішньої політики країн Європи.