Вплив контакту з природою на мікробіом шкіри та імунітет
Фінські науковці провели дослідження, яке виявило позитивний вплив короткочасного контакту з природою на мікробіом шкіри та імунітет людини. Експерименти показали, що всього 20 секунд контакту з такими елементами, як ґрунт, торф та мох, значно збільшують різноманіття корисних бактерій на шкірі. Це, в свою чергу, сприяє зміцненню імунної системи та зниженню запальних процесів. Подібні результати були зафіксовані як у дітей, так і у дорослих. Вчені підтримують ідею інтеграції природних елементів у міське середовище для покращення здоров'я населення.
Експерименти та результати
У рамках наукового проєкту Vahvistu фінські біологи провели експеримент, в якому учасники протирали руки ґрунтом, торфом та мохом протягом 20 секунд. Після миття рук кількість і різноманіття мікробіоти на шкірі зросли в рази. Крім того, діти, які гралися в багнюці, протягом місяця мали значно багатший склад мікробіоти. Аналізи крові показали збільшення протизапальних цитокінів і регуляторних Т-клітин, що знижує ризик розвитку автоімунних захворювань, алергій та астми.
Дослідження також включало дорослих учасників, які займалися вирощуванням овочів у багатому на мікроорганізми ґрунті або працювали в офісах із зеленими стінами. Через 2-4 тижні у них спостерігалося підвищення рівня лактобактерій на шкірі та зниження маркерів запалення у крові. За словами фінських вчених, важливо проектувати міські простори так, щоб люди мали ненавмисний контакт із землею та рослинами.
Як зазначила Мар'я Рослунд: "Здорове мікробіомне середовище схоже на демократію, де корисна більшість просто не залишає місця для хвороботворних диктаторів".
Контакт із природою слід організовувати короткочасно (20 секунд) і регулярно для підтримки здорового імунітету.
Дослідження фінських вчених підкреслює важливість взаємодії людини з природою, особливо в умовах сучасних міст, де доступ до природних елементів може бути обмеженим. Результати свідчать про потенційні шляхи покращення загального здоров'я населення через прості, але ефективні заходи, такі як короткочасний контакт із ґрунтом чи рослинністю. Це може стати основою для розробки нових стратегій в урбаністичному плануванні та охороні здоров'я, які враховують потребу людей у природі.