Гуляйполе: історія та сучасність
Гуляйполе, місто з багатою історією, переживає важкі часи під час війни, перебуваючи у сірій зоні, де протягом майже двох місяців тривають бої. Історик Сергій Звілінський, який народився і жив у Гуляйполі до початку конфлікту, розповідає про зусилля, спрямовані на збереження спадщини цього регіону, зокрема, пов'язаної з махновським рухом, а також про документування історії війни. З початком великої війни активісти евакуювали музейні цінності до Запоріжжя, прагнучи зберегти важливі артефакти для майбутніх поколінь.
На час листопада-грудня 2022 року в Гуляйполі залишалося близько 150 осіб, тоді як до початку війни населення міста складало близько 12 тисяч. Люди масово почали виїздити з Гуляйполя на початку березня 2022 року, а наприкінці літа 2025 року всі будинки в місті були пошкоджені. Мер Гуляйполя та голова військово-цивільної адміністрації Сергій Ярмак зазначає, що місто не є повністю окупованим, але обстріли тривають. За даними Звілінського, з листопада на місто падало по кількадесят снарядів на день, а великі села, такі як Верхня Терса, Різдвянка, Тернувате, Воздвижівка та Любицьке, зазнають значних руйнувань.
Збереження культурної спадщини
Гуляйполе відоме своєю історією, зокрема, зв’язком з махновським рухом. Прадід Сергія Звілінського, Сава Савич Звілінський, служив у армії Махна в 1919 році. Серед збережених пам'яток у Гуляйполі – будинок, де жив Нестор Махно з дружиною Галиною Кузьменко, а також дім брата Махна, Карпа, зведений приблизно у 1880-х роках. Батьківський будинок Махна спалили у 1918 році, а незадовго до повномасштабного вторгнення будинок Карпа Махна було викуплено для музею. Сергій Звілінський і його колеги працюють над створенням музейного простору у садибі родини Крігерів. У 2022 році всі колекції музею встигли вивезти, однак пам'ятники Махну, встановлені у 2009 році, не евакуювали через їх об'ємність і безпекову ситуацію.
Записують спогади людей, щоб зберегти історію Гуляйполя та махновського руху. Найстаршій записаній жінці 103 роки, вона народилася у 1922 році. Інші свідчення теж є унікальними; зокрема, знайдені записи жінки 1905 року народження, яка в 1930-х роках записала спогади старожилів, що народилися в 1840-1860-х роках. Багато людей, які проживають у прифронтових селах, просять евакуювати родинні архіви та фотографії, оскільки майже в кожній родині були люди, причетні до махновщини.
В умовах війни Гуляйполе продовжує залишатися важливим історичним центром. Сергій Звілінський підкреслює, що Махно не був ідіотом чи малограмотним, а прекрасно розумів сутність більшовиків.
“Те, що будував Махно, ми б зараз назвали децентралізацією” - Сергій Звілінський.
Станом на зараз, до сіл, що знаходяться ближче 15 км до лінії зіткнення, неможливо під'їхати, що ускладнює роботу з документування історії. Ситуація в Гуляйполі відображає не лише зусилля місцевих жителів у збереженні культурної спадщини, а й загальну картину впливу війни на українське суспільство. Важливість збереження історії, особливо в умовах бойових дій, підкреслює необхідність документування свідчень поколінь для майбутніх досліджень та відновлення культурної пам'яті. Досі тривають обстріли, що ускладнює доступ до багатьох історичних місць, що залишаються під загрозою знищення. Таким чином, зусилля Сергія Звілінського та його команди мають велике значення не лише для Гуляйполя, а й для всієї України в контексті збереження національної ідентичності.