Інформація про боєприпас "Краснополь-М2"
Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало інформацію про російський керований артилерійський боєприпас "Краснополь-М2". Ця інформація була представлена на порталі War&Sanctions у вигляді інтерактивної 3D-моделі, що дозволяє детально ознайомитися з характеристиками та виробниками даного боєприпасу. "Краснополь" є 152-мм керованим осколково-фугасним боєприпасом, дальність ураження якого перевищує 20 км.
Розробник та виробництво
Основним розробником та виробником "Краснополь-М2" є Конструкторське бюро приладобудування ім. академіка Шипунова, розташоване в місті Тула. Це підприємство входить до холдингу "Високоточні комплекси" держкорпорації "Ростех". В процесі виробництва залучено 17 підприємств, з яких п'ять не перебувають під санкціями. Як зазначає розвідка,
"п'ять із них досі не перебувають під санкціями жодної з країн-партнерів - попри участь у виготовленні ключових компонентів, зокрема елементів системи наведення, електродвигунів рульових приводів та підривників бойової частини".
На початку квітня 2026 року російські структури публічно звітували про постачання партії цих боєприпасів. За перші три місяці 2026 року Україні передано понад половину усіх мін і боєприпасів, які були поставлені за весь 2025 рік. Ці дані свідчать про продовження постачання високоточних боєприпасів державою-агресором Росією, яка, за інформацією Головного управління розвідки,
"продовжує використовувати високоточні боєприпаси у війні проти України, спираючись на доступ до технологій і компонентів".
Носіями боєприпасу "Краснополь" є установка "Мста-С", "Акація", а також буксирувані гаубиці "Мста-Б" та Д-20. Коригування вогню здійснюється за допомогою наземних лазерних цілевказівників або безпілотників, таких як "Орлан-30" та "Гранат-4". Головне управління розвідки системно викриває ці ланцюги постачання і закликає до посилення санкційного тиску, щоб позбавити агресора можливостей для ведення війни.
Ця інформація підкреслює важливість контролю за технологіями, які використовуються для виробництва високоточних боєприпасів. Вона також вказує на необхідність міжнародної координації в питанні запровадження санкцій проти підприємств, що продовжують співпрацю з Росією у військовій сфері. Розуміння ланцюгів постачання таких боєприпасів є критично важливим для зменшення військового потенціалу агресора.
У світлі останніх даних про постачання боєприпасів, цікаво відзначити, що ДОТ також збільшив обсяги закупівлі мін та боєприпасів для безпілотників, що свідчить про активізацію військових дій та зростання потреби в нових технологіях на полі бою. Ця ситуація підкреслює важливість моніторингу постачань та виробництв, оскільки вони суттєво впливають на хід конфлікту.