Виробничий ланцюжок російських керованих авіабомб
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про виробничий ланцюжок російських керованих авіабомб. В результаті розслідування було виявлено 31 підприємство, що займається виготовленням універсальних модулів планування та корекції (УМПК), які здатні перетворювати радянські авіабомби, такі як ФАБ-250, ФАБ-500 і ФАБ-3000, на високоточну зброю, відомі як керовані авіабомби (КАБ).
Компанії, що не підпадають під санкції
Згідно з оприлюдненою інформацією, шість підприємств із переліку не підпадають під санкції жодної з країн санкційної коаліції. Серед компаній, які не перебувають під санкціями, є:
- АТ СКТБ Курганприбор, що займається збором модулів УМПК-250 та УМПК-500;
- ЗАТ Гефест і Т, яке розробляє обчислювальні системи для літаків Су-34 та Су-35С.
Важливо відзначити, що відсутність цих компаній у санкційних списках дозволяє їм налагодити безперешкодне постачання товарів та технологій з-за кордону, а також організувати обслуговування фінансових операцій міжнародними банками.
У 2024 році Росія почала використовувати модулі підвищеної дальності УМПК-ПД, які відрізняються збільшеною площею крила та потужнішою антеною Комета-М12. ГУР також оновило інформацію про виробників ракет Х-101, дронів Оріон та нових безпілотників Молнія. Ці дані підкреслюють актуальність моніторингу діяльності виробництв, які можуть впливати на військові можливості Росії.
Оприлюднені дані свідчать про потенційні виклики для міжнародної спільноти у сфері контролю за військовими технологіями, оскільки деякі підприємства можуть продовжувати свою діяльність без обмежень. Відсутність санкцій проти ключових виробників підкреслює необхідність посилення міжнародних зусиль з метою обмеження постачання технологій, які можуть зміцнити військовий потенціал Росії. Це також може вплинути на стратегії оборони України та партнерів у регіоні, що прагнуть до стабільності та безпеки.