Щорічна дослідницька конференція Національного банку України
Щорічна дослідницька конференція Національного банку України об'єднала 12 дослідників з різних країн, які презентували свої роботи у п’яти сесіях, присвячених відповіді центральних банків на виклики майбутнього. Конференція, що проходила під назвою "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації", охопила такі важливі теми, як геополітичні ризики, наслідки блокади українських портів, інфляційні тиски та вплив фінансових криз.
Основні теми досліджень
Серед представлених досліджень:
-
Найон Кан з Федерального банку Німечини презентувала індекс геополітичного ризику для єврозони, який був розроблений на основі локальних медіа. Індекс підтвердив зміну в сприйнятті геополітичних загроз після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наприклад, промислове виробництво єврозони до червня 2022 року було більш ніж на 1% нижчим у порівнянні зі сценарієм без війни. Інфляція у єврозоні, за даними дослідження, була приблизно на 0.6 відсоткових пунктів вищою до червня 2022 року.
-
Микола Риженков з Оснабрюцького університету досліджував наслідки блокади українських портів, підкресливши, що до 2022 року понад 60% вартості експорту України проходило через порти. Блокада портів завдала більших втрат, ніж зупинка торгівлі з Росією та Білоруссю. Відкриття портів, за його словами, компенсує більшу частину втрат, проте відновлення буде поступовим через необхідність відбудови портів та адаптації логістики.
-
Алесандро Нава з Університету Падуї довів, що перебої в морських перевезеннях створюють триваліший та стійкіший інфляційний тиск. Він зазначив, що звичайний нафтовий шок має найсильніший вплив на початку, а потім слабшає, тоді як транспортний шок може посилюватися з часом. Найбільше від транспортних шоків потерпає Європа.
-
Емрехан Актуг з Університету Сабанчі досліджував вплив геополітичних шоків на компанії. Він виявив, що геополітичні шоки мають стагфляційний вплив: знижують очікування щодо економічної активності і підвищують очікування щодо цін. Цей вплив поширюється через внутрішні виробничі мережі, навіть на компанії без зовнішньої торгівлі.
-
Пабло Агілар Перес з CEPII презентував дослідження на основі бази даних балансів центральних банків 145 країн з 1900 року. Він зазначив, що політика центральних банків під час фінансових криз суттєво відрізняється залежно від рівня розвитку країни. Підсумки панельних дискусій та виступів ключових спікерів можна знайти за хештегом #NBUNBPconference26. Більше про підсумки дослідницьких сесій доступно на сторінці НБУ.
Конференція підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до розуміння сучасних економічних викликів, зокрема в контексті війни в Україні та її наслідків для глобальної економіки. Обговорення тем, таких як геополітичні ризики та вплив інфляції, демонструє, як глобальні події можуть відображатися на локальних економіках, а також підкреслює необхідність адаптації політики центральних банків до нових реалій. Це може сприяти кращому розумінню стратегій, які можуть бути використані для зміцнення економічної стабільності в умовах невизначеності.
Ця конференція не є єдиною подією, що зосереджує увагу на викликах, з якими стикаються центральні банки. Наприклад, дослідження, представлене на конференції з Narodowy Bank Polski, також торкнулося важливих аспектів стійкості та інновацій в інституціях, що заслуговує на увагу та порівняння з українським досвідом. Обговорення таких тем допоможе краще зрозуміти, як глобальні економічні виклики впливають на національні фінансові системи.