Вплив алгоритмів соціальних мереж на суспільство
Ювал Ной Харарі, ізраїльський історик і мислитель, висловив свою думку про вплив алгоритмів соціальних мереж, таких як Facebook, X (колишній Twitter) і TikTok, на сучасне суспільство. Він стверджує, що ці платформи оптимізовані для максимізації залучення користувачів шляхом експлуатації емоцій, зокрема страху, гніву, ненависті та жадібності. Це призводить до кризи лібералізму, руйнування довіри до традиційних інститутів, таких як офіційні уряди, традиційні ЗМІ, академічна наука та університети, а також переходу довіри від людей до алгоритмів.
Виступаючи на дискусії з американським журналістом Езрою Кляйном, Харарі зазначив:
“Справа не в тому, що довіра повністю випарувалася з їхнього розуму чи світу. Вона перейшла від людей до алгоритмів.”На його думку, сучасне людство перебуває у стані надмірного збудження через токсичний інформаційний шум, який породжують ці технології.
“Мені здається, що весь світ перебуває у стані надмірного збудження,”- додав він.
Зміни в довірі та їх наслідки
Харарі також підкреслив, що зміна довіри відбувається в умовах, коли інститути, які традиційно забезпечували інформацію та підтримували соціальну стабільність, втрачають свою авторитетність. Це викликано не лише технологічними змінами, але й зміною сприйняття інформації серед людей. У зв'язку з цим, на Філіппінах готують експериментальний проєкт, де невеликим тропічним островом керуватиме рада зі штучного інтелекту, що може стати ще одним кроком у напрямку інтеграції алгоритмів у людське життя.
Таким чином, на думку Харарі, сучасні технології не лише змінюють способи комунікації, але й глибоко впливають на соціальні структури та довіру, призводячи до нових викликів для суспільства.
Слова Харарі підкреслюють важливість розуміння наслідків впливу соціальних мереж на суспільство. Зміни в довірі та сприйнятті інформації можуть мати серйозні наслідки для демократичних процесів і соціальної стабільності. Експериментальний проєкт на Філіппінах, в якому штучний інтелект керуватиме островом, може стати важливим кроком для розуміння, як алгоритми можуть інтегруватися в управлінські структури, але також несе ризики, пов'язані з втратою людського контролю над критичними процесами.