Історія Сукамто Айока
Громадянин Індонезії Сукамто Айок став першим відомим індонезійцем, який воював на боці Росії, але потрапив у полон до українських військових. Його заманили до Росії пропозицією роботи за будівельним контрактом. Проте, після прибуття до Москви, він підписав контракт із Міністерством оборони РФ і був зарахований до 39-ї окремої мотострілецької бригади.
Сукамто Айок, родом із міста Блітар на острові Ява, отримав пропозицію поїхати до Росії від колишнього однокласника Арйо Арʼянто 27 травня 2026 року. 22 червня 2026 року він вирушив до Москви разом із чоловіком на ім'я Чарльз Кумар. Після прибуття їх поселили у квартирі з двома росіянами. Невдовзі Айок дізнався, що його завербували до російського війська, і разом з 12 іншими людьми його везли автобусом до окупованого Донецька.
Військова служба та полон
Під час служби Сукамто Айока силоміць змусили зробити татуювання з номером на грудях, і його залучили до штурмових дій на Запорізькому напрямку. Під час однієї з операцій його група потрапила під удар українських безпілотників, що призвело до його затримання українськими військовими. Відтоді Айок опинився в українському полоні.
Дипломатичні зусилля для забезпечення консульського доступу до Сукамто Айока розпочалися у жовтні 2026 року. Дмитро Усов провів зустріч із послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламахом, під час якої було домовлено про візит індонезійського консула до полоненого. Індонезія також звернулася до Росії з проханням не вербувати громадян Індонезії до збройних сил РФ.
На фоні цього випадку відзначається, що Росія активізувала залучення іноземних найманців з країн зі складною економічною ситуацією. Вже 292 громадян Індонезії стали жертвами російської вербувальної кампанії. Івонн Мевенканг зазначила, що Індонезія прагне,
“аби жодного громадянина Індонезії не вербували до російських збройних сил”.
Цей інцидент є частиною більш широкої тенденції, коли Росія залучає іноземних найманців з різних країн, включаючи Північну Корею, яка підтвердила участь своїх військ на боці Росії, а також африканських найманців з Камеруну. Відомо, що Росія вербує найманців у Сирії, пропонуючи їм російські паспорти за прискореною процедурою. Крім того, Росія залучила до своєї армії 15 тисяч мешканців Непалу, а також понад 100 китайських громадян, які воюють на боці Росії без прямого зв’язку з урядом КНР, за даними американської розвідки.
Ситуація з Сукамто Айоком підкреслює серйозність проблеми вербування іноземців до збройних сил Росії, а також виклики, з якими стикаються країни, чиї громадяни потрапляють у такі ситуації. Індонезійська влада, реагуючи на цей випадок, намагається забезпечити захист своїх громадян і запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Це також відображає глобальні тенденції, пов'язані з використанням найманців у сучасних конфліктах, що може мати далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки.