UA RU EN

Іранська ракетна програма: на чиїх технологіях побудована могутність Тегерана

Тегеран використовує іноземні досягнення для розвитку своїх ракетних можливостей.

Аналіз ракетної програми Ірану

Експерт Тамерлан Вагабов проаналізував ракетну програму Ірану, яка формувалася протягом десятиліть на основі технологій інших держав. Іран володіє широким спектром ракет різних дальностей і видів базування, що свідчить про значні досягнення у військовій галузі.

Іранська ракетна програма була створена за допомогою технологій, отриманих від радянських, китайських та північнокорейських розробок. Зокрема, Іран отримав доступ до залишків радянського арсеналу під час ірано-іракської війни у 80-х роках. Внаслідок цього, країна змогла створити повноцінний військово-промисловий комплекс, що дозволив їй розвивати ракетні технології.

Типи ракет, що використовуються в Ірані

Іран володіє 17 типами ракет, включаючи балістичні та крилаті. Серед них є ракети:

  • М7 китайського виробництва
  • Nodong північнокорейського походження
  • аналоги російських Х-55
  • Scud

Як зазначає Вагабов,

“це всі ракети практично майже всіх дальностей, крім міжконтинентальних, середньої дальності, короткої дальності, наземного базування, корабельного базування - у неї все це є”
до основних видів ракет, виготовлених в Ірані, належать "Шахаб-1", "Шахаб-2" та "Фатех".

Крім того, згідно з експертом, Іран не тільки купував технології, але й локалізував їх, модернізував та довів до стійкого внутрішнього розвитку. Зразки озброєнь були отримані через зв'язки з Північною Кореєю, Китаєм, Лівією та іншими країнами, що підтверджує різноманітність джерел технологічної підтримки для іранської ракетної програми.

Розвиток іранської ракетної програми має значні геополітичні наслідки, оскільки посилює військовий потенціал Ірану в регіоні Близького Сходу. Це може викликати занепокоєння у сусідніх країнах та підвищити напруженість у відносинах з міжнародною спільнотою, зокрема з США та їхніми союзниками. Водночас, технологічні досягнення Ірану можуть вплинути на глобальний баланс сил, оскільки країна стає більш самодостатньою у виробництві військової техніки.