Призначення Євгена Хмари
Кабінет міністрів України призначив Євгена Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони з 20 липня 2026 року. Хмара, який раніше обіймав посаду заступника міністра оборони, отримав нові обов'язки у контексті кадрових змін у відомстві. Михайло Федоров залишив свою посаду, що викликало значний резонанс у суспільстві.
Акції на підтримку колишнього міністра
16 липня в Києві неподалік від Офісу президента, а також в інших містах, пройшли акції на підтримку колишнього міністра Федорова. Ці події стали свідченням суспільної уваги до ситуації в оборонному відомстві. Президент Володимир Зеленський вказав на існуючий конфлікт між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Сирським, зазначивши, що обидва не змогли знайти спільної мови. Також він підкреслив, що існують невирішені проблеми на фронті, у бригадах і з мобілізацією.
Зеленський повідомив, що запропонує парламенту призначити Євгена Хмару міністром оборони. Уряд поклав на Хмару обов'язки лише тимчасово.
“Покласти тимчасово виконання обов'язків Міністра оборони України на заступника Міністра оборони України Хмару Євгенія Леонідовича”, – зазначено в розпорядженні Кабінету міністрів.Водночас президент зазначив, що ситуація з кадровими змінами ще не є остаточною, заявивши, що "ще не поставив крапки".
Ця ситуація підкреслює нестабільність у керівництві оборонного відомства України, що може вплинути на загальну ефективність оборонних зусиль країни в умовах конфлікту. У контексті триваючої війни, зміни у керівництві можуть мати серйозні наслідки для військової стратегії та мобілізаційних процесів. Важливо, щоб нове керівництво швидко вирішувало існуючі проблеми та забезпечувало стабільність у відомстві, щоб не підривати довіру суспільства та військових до державних інституцій.
Зміни у керівництві оборонного відомства України не є поодиноким випадком. Раніше, в рамках кадрових перестановок, президент Зеленський призначив нового виконувача обов'язків міністра оборони, що також викликало широкий резонанс у суспільстві. Це свідчить про постійні спроби адаптації до складних умов, у яких опинилася країна.